Західноукраїнський форум «Розвиток та безпека місцевих доріг» був спочатку запланований як локальний захід для обговорення проблем місцевих доріг, обслуговування яких тепер перебуває у компетенції обласних державних адміністрацій. Анонс викликав такий інтерес, що 5 грудня він відбувся у готельному комплексі «Софія» поблизу Рівного по суті як міжнародний захід, організований з ініціативи голови Рівненської облдержадміністрації Віталія Коваля за підтримки Всеукраїнської дорожньої асоціації. На форум приїхало 450 учасників, і це не всі, хто зголосився взяти у ньому участь, — через брак ще більшого приміщення 70?ти компаніям довелося відмовити.
З 1 січня 2018 року 123 тисячі доріг місцевого значення в Україні передали у підпорядкування облдержадміністраціям. І виявилося, що ці дороги разом з тими, хто їх ремонтує і обслуговує, живуть, так би мовити, своїм життям, відокремленим від життів тих, хто ними їздить. Добре це розуміючи, Віталій Коваль, який вийшов з цього середовища, бо раніше й сам працював у транспортній та будівельній галузях, вирішив обговорити, як зробити так, щоб головною стратегією стали не звіти про освоєння коштів, а якість та безпека на дорогах. Адже втрати на них більші, ніж на війні.
— 25% дорожньо-транспортних пригод відбуваються через технічний стан авто, 45% — через погане освітлення доріг або його відсутність, і немала частина, на превеликий жаль, через стан доріг, — сказав, відкриваючи форум, Віталій Коваль. — У Рівненській області нараховується 16 місць так званого скупчення ДТП, три з них — «гиблі» місця, де найбільше травмується і гине людей. Отже, ці місця потребують хорошого освітлення, оснащення знаками, бар’єрами, якісної розмітки. У 2019 році 5% державного дорожнього фонду мало бути використано на заходи безпеки на дорогах. Але хто побачив реальне використання цих коштів? 2020 рік має стати для нас роком креативу, тобто ми маємо шукати також і інші джерела фінансування, окрім надсилання листів з проханням про виділення коштів. Ми провели опитування і виявили, що 67% мешканців Рівненщини вважають дороги нашою найбільшою проблемою. А якщо врахувати, що близько третини наших мешканців практично не виїздять за межі області, то проблема доріг для цих людей стоїть ще більш гостро. Які з них потрібно ремонтувати найперше і якого саме ремонту потребує кожна місцева дорога, потрібно обговорювати із залученням громад. Плануємо утворювати робочі групи з рятувальниками, поліцією, підрядними організаціями, аби разом в деталях усе наперед порахувати.
У 2018 році, коли місцеві дороги перейшли ОДА, держава виділила на них субвенцію у розмірі 11 млрд гривень. Коли Рахункова палата (орган фінансово-бюджетного контролю при Верховній Раді) провела аудит використання бюджетних коштів, то виявила, що лише 2% від цієї суми були використані на будівництво та реконструкцію доріг. Левова частка коштів пішла на поточний та ямковий ремонт, адже він вигідний виконавцям невеликими затратами та відсутністю гарантій. Уже за три місяці після такого ремонту дорожне покриття «розповзається», а збитки на кожній ділянці, в яку вкладені немалі кошти, обчислюються сотнями тисяч гривень.
— У нас нібито є стратегії, концепції та візії, за якими завжди губиться суть та можливість їх застосування, — розповів заступник голови Рахункової палати Андрій Майснер. — Насправді єдиної стратегії розвитку місцевих доріг і не було. Основна проблема — навіть не у нестачі коштів, а в корупції. Дорожня галузь — вкрай корумпована, через це гинуть люди, іноді родинами. 11 мільярдів гривень були хаотично розпорошені, роботи виконані неякісно. Вантажі, які перевозять цими дорогами, перевищують дозволені норми, а ваговий контроль недостатній. Розвитку місцевих доріг заважає й політика: депутати «тягнуть» державні кошти кожен на свій округ, намагаючись втриматися при владі й не переймаючись жодними іншими концепціями та візіями. Стратегічно мислити в умовах, коли державні кошти на ремонт доріг розподіляються в кабінетах заступників голів ОДА, й без таких домовленостей нічого не «світить», неможливо. Після аудиторської перевірки відкрито багато кримінальних проваджень і відносно чиновників, і відносно виконавців робіт.
Учасники форуму зійшлися на думці, що потрібно змінювали також застарілі норми та правила, за якими виконавці дорожно-ремонтних робіт мають іти на порушення, аби до 31 грудня будь-що освоїти виділені кошти, змінити систему ціноутворення робіт та відображення їх в документації, які підпасовують так, аби не мати потім проблем з правоохоронними органами. За всіма цими звітами та папірцями «правильних» показників губиться найголовніше — якість виконаних робіт, від якої іноді залежить життя людей. Термін служби залатаних ям невеликий, гарантій якості немає, та грошей вони потребують щороку. Аби нарешті вибратися з цих ям, потрібно розробити дієву стратегію розвитку місцевих доріг і посилити складову розвитку. Для здешевлення робіт у розвинутих країнах давно застосовують так звану економіку спільної участі. Наприклад, у Голландії взимку у фермерів орендують сільськогосподарську техніку й використовують її для прибирання доріг.
Перший позитивний результат форуму «Розвиток та безпека місцевих доріг» — це підписання зі словенською делегацією меморандуму про використання на дорогах Рівненської області системи для зважування автомобілів в русі WiM (Weight in motion).
«Нам передають систему WiM на декілька місяців, аби переконатися в її ефективності, — поділився Віталій Коваль на стоїй сторінці на Facebook. — Система з комплексом датчиків розміщується під мостами. Будемо використовувати її по всій області. Тож перевантажені авто не знатимуть, де сьогодні чи завтра розташовуватиметься цей суперсучасний ваговий контроль». Віталій Коваль припускає, що коли WiM зарекомендує себе якнайкращим чином, Рівненщина придбає такі комплекси для постійного використання, аби зупинити руйнування місцевих доріг в області.
Світлана Федас.
