Речі, які забувають пасажири у тролейбусах Рівного, зберігаються у центральному диспетчерському пункті.
Харчі там зберігають два тижні, решту знахідок – до року, розповіла Суспільному в "Рівнеелектроавтотрансі". Аби повернути свої речі, потрібно їх описати.
Кондукторка "Рівнеелектроавтотрансу" Олена Хоменко розповідає: за чотири роки роботи знаходила чимало речей, які забули чи згубили пасажири.
- Гублять телефони, буває, що забувають пакети, рукавички. Особливо, коли починається дощ – парасолі, то регулярно. Речі, як з ринку люди їдуть, навіть продукти, буває, забувають. Можемо побачити, що воно там лежить, а ні, то диспетчерам телефонують. Або, буває, на кінцевій нас чекають, – каже Олена Хоменко.
Олена Донакова – диспетчерка "Рівнеелектроавтотрансу" з 37-річним стажем. Саме до неї потрапляють загубленні речі пасажирів. Зараз серед знахідок Окуляри й телефон.
- Видно, що чоловік загубив. Лежить у нас десь до пів року, але нам його принесли, він вже був розряджений. Я навіть не знаю, працює він чи ні. Бо як приносять телефони, що працюють, то ми стараємося додзвонитися і люди приходять, забирають, – пояснює Олена Донакова.
Зараз там зберігається 15 невеликих речей. Цінні речі зазвичай забирай забирають майже одразу. Речі тут зберігають до року, після цього їх утилізують. Якщо ж це харчі, то їх можуть тримати до двох тижнів.
Олена Донакова роз'яснює, що у рапорті вони вказують, яка річ надійшла. Якщо це гаманець, то якого кольору, скільки грошей було усередині. Коли річ віддають власнику, то зазначають, кому і коли.
Речник "Рівнеелектроавтотрансу" Антон Бриних розповів, що в іншому приміщені зберігають речі більшого розміру, що не поміщаються у диспетчера. Серед них – парасольки, чайник, ковдри, одяг. Не усі власники знайдених речей дякують.
- Люди бувають різні. Хтось може подякувати, хтось може надіслати власноруч лист, написаний з подяками, хтось може цукерки подарувати. А, буває, приїжджає хтось такий, крутий чувак на крутій тачці й починає звинувачувати, досить нечемно себе поводити, – каже він.
Аби повернути свої речі, диспетчерка просить їх описати – вказати розмір чи колір, а також ті деталі, про які може знати лише власник.
