— Перебуваємо фактично у зоні екологічного лиха, — каже місцева мешканка Ольга Жук. — Боїмося, бо під нами в землі — пустоти. Кажуть, різниця між землею і рівнем води сягає восьми метрів! В один день село може під землю провалитися. Нам обіцяли збудувати каскад із шести дамб на річці Горинь та облаштувати ставки. Та в результаті дамбу спорудили лише одну — між селами Мнишин і Воскодави.
Борис Месь запрошує подивитися колодязь його тещі Ганни Прищепи, який має аж 20 кругів. Води там зовсім на дні, і то дощової. Чоловік каже, що порожні усі криниці і в Мнишині, і в Подолянах. Раніше ці незручності селянам компенсували можливістю безкоштовно користуватися централізованим водопостачанням. Таке було рішення обласної ради. Та з 1 липня, з прийняттям Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, нових тарифів на водопостачання ці пільги зникли.
Відомо, що два місяці тому при обласній раді була створена робоча група, яка вивчила ситуацію і рекомендувала виділити 736,6 тисячі гривень з обласного бюджету для закупівлі 2422 лічильників води людям, які потрапили у цю зону. А саме для жителів окремих сіл Здолбунівського і Гощанського районів, в тому числі і Подолян та Мнишина. Встановити лічильники води за власний рахунок мав “Рівнеоблводоканал”, у першу чергу, у будинках, де мешкають багатодітні та соціально незахищені сім’ї. Однак лічильники і досі не встановлено, а квитанції за воду вже надійшли. “Не будемо платити! Та і не маємо чим”, — кажуть селяни, показуючи рахунки, в яких є нарахування навіть на тих, кого вже немає в живих.
Люди підтримали звернення до керівників області, в якому просять допомоги — і у відновленні пільги на оплату водопостачання, і у вирішенні питання зневоднення і пустот, щоб села під землю не провалилися.
