Частина, до того ж більша, колись єдиного державного підприємства з виробництва сірників два роки тому перейшла у приватні руки. Тоді майно Рівненської сірникової фабрики придбало ТзОВ «Українська сірникова фабрика». З того часу робота на фабриці — як в українській народній приказці: «на одного козака два гетьмани». В нашому випадку — на одного працівника два власники. Однак на таке двовладдя поки що ніхто не скаржиться.
ТзОВ «Українська сірникова фабрика» зареєстроване наприкінці 2003 року в Рівному. Чи не єдиним напрямом роботи товариства (принаймні, судячи з його Статуту) була купівля та продаж сірників. Крім того, в планах засновників ТзОВ було створення власної сірникової фабрики. У 2006 році плани змінилися. Необхідність «вигадувати велосипед» зникла сама по собі. — Два роки тому державний банк «Укрспецімпексбанк», — розповідає юрист ТзОВ «Українська сірникова фабрика» Олександр Герасимчук, — частину майна, що належало Рівненській сірниковій фабриці, виставив на аукціон за борги, і наше товариство з-поміж шести учасників виграло ці торги. Підприємство перебувало на той час на межі банкрутства. Навіть фірма, яка надавала фабриці лінію з випуску сірників в оренду, змушена була розірвати договір через борги. За словами пана Герасимчука, товариство, що стало новим власником, знову взяло в оренду цю лінію і одразу вклало в її модернізацію майже 800 тисяч гривень. Крім того, більше півмільйона гривень було витрачено на погашення боргів Рівненської сірникової фабрики. Зокрема, частина цих коштів пішла на покриття боргів із зарплати перед працівниками підприємства, а решта — на погашення кредиту, який свого часу підприємство брало для розвитку виробництва. — Ми не ставимо на меті розділити підприємство, — запевняє пан Герасимчук. — Навпаки, ми хочемо об’єднати обидва підприємства і зробити випуск сірників рентабельним. Хочемо, щоб наша продукція була якісною і конкурентноспроможною з сірниками, які виробляють сусідні з нами Росія та Білорусь. Така політика нових власників і фінансові вливання, за словами пана Герасимчука, поступово почали давати позитивні результати. Вже налагоджена співпраця між двома підприємствами — державним і приватним. Відтак почали зростати темпи виробництва продукції й кількість робочих місць. Крім того, підприємство вже має попередні домовленості на експорт своєї продукції. Щоправда, в яких саме країнах користуватимуться нашими сірниками — поки що не повідомляється.
