За три роки в області створили тільки 23 об’єднані громади з 64 запланованих. Не допомагає процесу ні так званий перспективний план формування громад, який розробили чиновники і вже давно затвердила обласна рада, ні обіцянки фінансової вигоди для ОТГ. Тож ті, хто відповідає за процес об’єднання на Рівненщині, зокрема, і колишній голова Дубенської РДА Руслан Сивий, сподіваються на одне — примусову децентралізацію.
Утворені громади в області отримують мільйони гривень з держбюджету на ремонт доріг, освітлення та будівництво. Наприклад, Бугринська громада, яка об’єдналася однією з перших і до якої входить 11 сіл в Гощанському районі, створила своє комунальне підприємство, яке нині косить траву, культивує людям городи та вивозить сміття. Цього року там планують ще й утворити добровільну бригаду вогнеборців, пожежну машину для якої особисто передавав міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. Попри переваги, які обіцяють ОТГ, у Здолбунівському, Володимирецькому, Березнівському, Корецькому, Острозькому та Рокитнівському районах досі не створено жодної об’єднаної громади. У Костопільському районі півроку тому утворилася, всупереч перспективному плану, Деражненська об’єднана громада, яка включає три сільські ради. Але невдовзі виявилось, що вона не спроможна нормально функціонувати через нестачу фінансів: на бюджеті громади «повисли» лікарня та музична школа, які обслуговують також мешканців сусідніх сільрад. Аби допомогти Деражному, обласні депутати у примусовому порядку долучили до громади ще й села Звіздівка, Головин та Злазне. Окрім того, проблематичним лишається об’єднання Рівного і сіл-супутників. Переважно проти об’єднання сільські голови, тож відповідальні за децентралізацію в області сподіваються на закон, який зупинить добровільне об’єднання. Або принаймні на такий, що дозволить сільським головам залишатися управлінцями у селах і членами міськвиконкому після об’єднання з містом. Руслан Сивий, директор Рівненського Центру розвитку місцевого самоврядування: — Проблема — у добровільності. Закон говорить, що для об’єднання має бути добра воля самих мешканців, сільських голів та депутатів місцевих рад. На жаль, ми уже третій рік говоримо про децентралізацію, а дехто з людей ще не знає, що це таке. Бо цю інформацію до пересічних жителів населених пунктів просто не доносять. На мою думку, не може бути так, що два сільські голови вирішили об'єднатися під час особистої розмови. Адже перед цим має проводитися роз'яснювальна робота і опитування серед людей. От нещодавно були незрозумілі рішення про об'єднання Великого Житина і Шпанова (обидва поблизу Рівного. — Ред.). Всі знають, де розташовані ці населені пункти, тому таке рішення є не зовсім логічним. Українські експерти наголошують, що децентралізація не може тривати вічно. Як тільки у нашій державі буде об'єднано більше 50% запланованих громад, то всіх інших об'єднають у примусовому порядку. Сергій Пилипчук, голова Бугринської сільської об’єднаної територіальної громади: — Ми об'єднувалися, думаючи, у першу чергу, про фінансову спроможність. Проводили сходи усіх сіл, радилися з місцевими вчителями, працівниками закладів охорони здоров'я. Деколи доводилося ночувати у приміщенні сільської ради, спостерігаючи, як у Верховній Раді ухвалюють потрібні для існування нашої громади закони. Зараз у нас всі заклади освіти мають комп'ютери, телевізори та мультимедійні дошки. Ми намагаємося змінити інфраструктуру, щоб сільські клуби були не лише дискотекою, а й місцем для діяльності дитячих гуртків, зустрічей людей похилого віку. Якщо зробити гарний ремонт, то можна здавати клуби в оренду для проведення різних подій. У комунальних закладах за отримані кошти замінили газові котли на твердопаливні. Постійно возимо дітей на екскурсії.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
