Незвичайний фотограф живе в Литві. Ремігіус Аудіяйтіс сліпий від народження. Ось вже чотири роки, як він займається фотографією. Головне для нього — щоб об’єкт для зйомки видавав якісь звуки, на які можна було б орієнтуватися: чи то гуркіт машини зі зламаним глушником, чи то сміх дівчат, які п’ють каву у відкритому кафе.
Фотоапарат у Ремігіуса повністю автоматичний, тому йому не доводиться боятися нечітких знімків. Він завжди мріяв фотографувати і тепер може це робити: плівки проявляють його друзі й відбирають найкращі кадри, оскільки сам фотограф, через вищезгадані обставини, не в змозі їх оцінити. Робити чи не робити фотографію він визначає не як зрячі фотографи, а орієнтуючись на свій внутрішній голос, так зване шосте відчуття, і на звук. Нещодавно у Вільнюсі була організована його персональна виставка: Аудіяйтіс показав місто із семисотрічною історією таким, яким він його… чує. На знімках старі автомобілі, торговці, які кричать, снігоочисники, що розмітають кучугури снігу. Фотограф пересувається містом без проблем — він знає його по звуках, стверджуючи, що на кожному перехресті у Вільнюсі своя, неповторна акустика.
