Вірус як вірус. Але війни, епідемії і революції декілька останніх віків абсолютно за розкладом.
Під час Першої світової війни і епідемії грипу царський уряд також продавав землю і проводив реформи. А потім простий народ збирав свою червону від крові країну в радянську супер-імперію по всій своїй географії. Землю більшовики у панів відібрали, Україну під червоний прапор забрали, і держави своєї в Україні не стало. Бо замість референдумів депутати тоді так само довго сварилися.
Сьогодні в Україні існує вже чотири республіки. Це парламентсько-президентська Україна, дві «народні республіки» — так звані ЛНР та ДНР — і окупована республіка Крим. І жодної справжньої держави. Після такого роздержавлення і децентралізації таких «республік» в Україні може стати ще більше. Але якщо Україна буде обирати собі тільки таких, хто твердо і щиро переконаний, що мама народила їх разом з державою, як в Радянському Союзі чи Америці, і що створювати нічого вже не потрібно, то від України не залишиться навіть колонії.
Справа в тому, що така демократія в Україні, напевне, подобається і Заходу, і Сходу, бо дурні розумного все одно нічого не створять. Але країну свою продадуть. Мудрі роблять не так. Наприклад, Ізраїль нікому продавати свою державну землю не збирається. Ні своїм, ні чужим.
Аби Україну також вивести з цього червоно-чорного лабіринту історії на світ Божий, бажано було б створити в ній нову політичну систему для захисту країни та її розвитку. В політиці така система називається просто — ДЕРЖАВА. Нинішні олігархи в своїх школах українцям про таку правду не кажуть.
Тому Громадська рада при Рівненській ОДА розпочала розгляд передвиборчих кандидатських програм, аби майбутнє України завтра не зникло разом з народом, панами, слугами та її громадянським суспільством.
Анатолій МІСЯЧЕНКО,
голова комітету інформаційної політики
Громадської ради при Рівненській ОДА.
