Тільки щаслива випадковість не дозволила перетворитися звичайному полюванню на озброєний конфлікт. У суботу ввечері на березі Новомалинського водосховища, що в Острозькому районі, зібралося понад півсотні чоловіків, багато з яких під мисливською амуніцією ховали своє струджене чиновницькими клопотами тіло. Пікантної гостроти довгоочікуваному відкриттю мисливського сезону на пернату дичину додавала присутність на місці події місцевих міліціонерів та бійців спецпідрозділу «Беркут». До завзятих мисливців хлопці у формі не належали. Вони тільки виконували свою роботу з охорони правопорядку: місцевих міліціонерів викликала «на підмогу» районна влада, «беркутівців» — голова фермерського господарства. Адже декілька років поспіль між районним керівництвом і фермером Віктором Співаком триває конфлікт навколо права користування водосховищем.
Відкриття полювання стало причиною загострення ситуації — фермер заявив, що не дозволить мисливцям стріляти дичину на території своєї приватної власності, представник мисливського господарства натомість доводив, що ніякий він уже не власник, а скоріш провокатор, який псує мисливцям (до того ж і вельми шанованим) свято. Завчасу стало відомо, що цей конфлікт може перерости у бійку, тож, зважаючи на присутність багатьох озброєних людей, кожна із сторін заручилась підмогою правоохоронців. Віктор Співак ще кілька років тому за рішенням райради став орендарем водойми на 25 років. У керівників району тепер виникли сумніви, чи ж правильно розпорядилась громада, віддавши у приватні руки такий «ласий» шматок — 274 гектари займає водойма разом з прилеглою територією. Хоча, стверджують, все тоді відбувалось законно, як і годиться, на тендерній, тобто конкурсній, основі. В цьому ж Острозькому районі ще десять водойм перебуває в оренді у приватних господарів, але таких конфліктів ніде більше не виникає. Голова райдержадміністрації Ярослав Мазур розповідає, що коли приймалося рішення про передачу в оренду водосховища і прилеглої до нього території, сподівалися, що новий власник зможе навести на ньому лад. Та сподівання свідомої громадськості, яку, напевне, уособлює пан Мазур, не справдились, більше того, за твердженням районної влади, навіть орендну плату Співак не повністю вносить. Тому районна адміністрація судиться з фермером, щоб розірвати договір оренди і дозволити трударям району спокійно відпочити на лоні природи після напружених буднів. Та все ж, як не крути, а поки суд не вирішить щось інше, юридично орендарем водойми все ще є Віктор Співак, який всю відповідальність за розпалювання конфлікту покладає на керівництво району. При цьому керується острозька верхівка, на думку пана Віктора, суто власними інтересами, але аж ніяк не турботою про обділених повноцінним відпочинком громадян. Власне, якщо вірити фермеру, і початок конфлікту поклала його різка відмова приймати у себе високопоставлених обласних і районних «трударів», які дуже полюбляють активний відпочинок із стріляниною та традиційним у таких випадках «мисливським чаюванням». Співак вважає, що за таку розкіш, як дозвіл на полювання, його фермерське господарство може і повинне збирати плату. Фермер навіть розповідає, що у своєму прагненні видерти водойму з пазурів «капіталіста» дехто зайшов занадто далеко — вже було кілька замахів на нього та родину. Та документальних підтверджень своїх слів йому не вдається надати — по жодному з цих випадків правоохоронці так і не зважилися порушити кримінальну справу. Кажуть міліціонери, що у всьому тому злощасті, яке переслідує родину Співаків, «немає складу злочину». Як би там не було, схоже, цьогорічне відкриття мисливського сезону на Новомалинському водосховищі мисливцям (серед яких помічено було чимало управлінців різних рангів), настрою не зіпсувало. Ті, хто хотів відчути смак крові, залишився задоволений. При цьому людських жертв не було. Полювання на пернату дичину розпочалося навіть раніше від запланованого. Тільки у дещо незвичній формі — під наглядом бійців «Беркута.»
