Отруївшись грибами, в тяжких муках померло троє пенсіонерів з села Маща Костопільського району. Незважаючи на чималі кошти, витрачені рідними задля порятунку близьких, медицина виявилася безсилою перед смертоносною блідою поганкою... Початком цієї трагедії, яка призвела до смерті подружжя 55-річної Валентини і 63-річного Петра Олійників, а також 64-річного Анатолія Невідомського, стало їхнє бажання відзначити чергову річницю незалежності України. Дорослі діти вже давно роз’їхалися з батьківської домівки і звили власні кубельця віддалік від рідного села, з хатніми справами і домашньою господаркою завершено.
Початком цієї трагедії, яка призвела до смерті подружжя 55-річної Валентини і 63-річного Петра Олійників, а також 64-річного Анатолія Невідомського, стало їхнє бажання відзначити чергову річницю незалежності України. Дорослі діти вже давно роз’їхалися з батьківської домівки і звили власні кубельця віддалік від рідного села, з хатніми справами і домашньою господаркою завершено. Тож тихого недільного полудня зайнятися пенсіонерам було нічим. Відтак швидко вдалося роздобути десь на селі пляшку самогону, а тут і закуска приспіла — запашний грибний суп. Хто з трійці збирав ті гриби, хто готував, а хто скільки їх з’їв, вже ніхто напевне не скаже. Поміж їстівних піддубців та бабок виявилися хоч і схожі до сироїжок, але отруйні бліді поганки. Настільки отруйні, що, як стверджують лікарі, того, хто з’їсть їх і звернеться до лікарів пізніше як за шість годин, вже не врятувати. Так воно і сталося. На нещастя пенсіонерів, їхній організм надто довго зазнавав смертельної дії отрути. Так, подружжя Олійників потрапило у лікарню майже через добу після споживання блідих поганок, лише у понеділок передобідньої пори — тільки після того, як їх у вкрай тяжкому стані застала дочка Марія, що приїхала з Любомирки допомагати по сусідству пекти солодощі на весілля. — Ще до того як хворі потрапили до нас, ми вже знали, що найвірогіднішою причиною їхньої недуги є сильне отруєння грибами, — розповідає лікар реанімаційного відділення Костопільської райлікарні Денис Поштар. — Терміново почали готуватися до прийому. Роздумувати, яку саме допомогу слід надавати потерпілим, особливо не довелося. Все давно відомо і передбачено. Єдине, що довелося визначати, так це ступінь отруєння та якими саме грибами. Але і з цим особливих труднощів не виникло. Річ у тім, що в нашому регіоні є лише два сильно отруйних види грибів — мухомори і бліді поганки. Симптоми отруєння ними в чомусь схожі, а в чомусь і різняться. Зокрема, про отруєння мухоморами передусім свідчать сильна слинотеча, виділення харкотиння з бронхів, уповільнення серцевих скорочень, а вже потім блювота, пронос і біль у животі. У випадку з блідою поганкою порядок симптомів дещо змінюється і перебіг хвороби пришвидшується і загострюється. Насамперед хворий потерпає від сильного проносу, часом навіть з кров’ю, потім від всього іншого, і закінчується все гострою печінковою і нирковою недостатністю, яка й спричиняє смерть... Олійники поступили до райлікарні опівдні в понеділок, їм одразу почали промивати шлунок. Усі передбачені реанімаційні заходи результату не дали. Тому пізнього вечора потерпілих відправили у Рівне, адже там є профільне відділення детоксикації, апарат штучної нирки тощо. За словами пана Дениса, як лікарі швидкої, так і він допитувалися в подружжя Олійників, чи їв з ними ще хтось ті гриби. Вони запевняли, що ні, що їх було лише двоє. І лише незадовго до свого відправлення у Рівне зізналися близьким, що з ними їв грибний суп односелець Анатолій Невідомський. Але з ним, мовляв, має бути все добре, бо він крепкий і до себе додому пішов цілком здоровим... На той час Анатолій Невідомський ночував у своїй хаті, споряджений в останню путь. Донька Світлана, приїхавши у понеділок зранку провідати батька, застала його вже мертвим. Особливо перейматися, від чого саме померла літня людина, вочевидь, ніхто не захотів і не став. І вже у вівторок Анатолія Невідомського поховали із записом у свідоцтві про те, що смерть настала внаслідок серцевого нападу. Що ж, причина смерті вірогідна й «прийнятна». Подружжю Олійників, так і не врятованим ні районною, ні обласною медициною, також судилася дорога в могилу. Але шлях до неї для них виявився болісним і довгим. Який заодно додав їхнім близьким, окрім болю непоправної втрати, ще й великого клопоту та значних грошових витрат. — Лише в Костополі довелося витратити 200 грн. на ліки, а також заплатити по 2 грн. за літр бензину, щоб заправити авто «швидкої», яка б відвезла Валентину і Петра у Рівне, — розповідає рідна сестра покійної Надія. — А вже скільки грошей пішло в обласній лікарні, не злічити. Та прикро не так за гроші, які йшли на порятунок рідних, як за нашу медицину, в яку, як виявляється, без грошей і не потикайся. — Та що ти про ті гроші, тут аби хоч поховати по-людськи, — додає 80-річна мати Валентини. — Мала б дочка споряджати мене в останню путь, а тут треба навпаки. До того ж не віддають нам тіло в лікарні, кажуть, розтин має бути, але коли його ще зроблять. Валентина померла у вівторок ввечері, її чоловік у середу ввечері. Щоправда, і ще через добу справа до поховання подружжя Олійників не дійшла. Для з’ясування причин смерті їхні тіла були направлені в обласне бюро судово-медичної експертизи. — Інакше ми вчинити не могли, такі вимоги, — пояснив заввідділення детоксикації обласної лікарні Віктор Мартинюк.— Смерть хворих вважається насильницькою, і ще раз дослідити її причини мають експерти. Тим часом для рідних покійних причина їхньої смерті жодної таємниці не становить. Грибний суп — і ніщо інше. Коли Валентину і Петра відправили у лікарню, бабуся Женя необачно налила трохи супу собаці. За добу він здох.
