Святослав Євтушенко, депутат Рівненської міської ради та екс-директор підприємства «Санком-Рівне», яке кілька років тому вивозило у Рівному сміття, з початку року вже керує комунальним підприємством у Львові. У сусідній області рівненський депутат має реалізувати проект, який провалився у Рівному, — запустити сміттєпереробний завод.
Посаду у львівському комунальному підприємстві «Зелене місто», каже пан Євтушенко, йому запропонували ще два роки тому. З лютого 2018-го рівненський депутат був заступником директора «Зеленого міста» Вадима Ноздрі, теж, між іншим, депутата іншої міської ради — Київської. Проте цього року пан Ноздря пішов з посади, отримавши вищу в Києві — керівника державної компанії «Укрспецекспорт», що є частиною концерну «Укроборонпром». Таким чином, отримав підвищення і Святослав Євтушенко, який має досвід не лише у вивезенні сміття, а й діяльності сміттєпереробних заводів. У 2013-2015 роках пан Євтушенко був гендиректором товариства «Укреко-Індастрі», яке взялося будувати на рівненському звалищі сміттєпереробний завод. Як відомо, завод за призначенням так і не запрацював. Його лінію було переобладнано під сортування, проте на сьогодні й вона не працює.
Як пояснює нинішній директор «Укреко-Індастрі» Микола Горбачук, працювати навіть сміттєсортувальній лінії у Рівному невигідно через низькі тарифи. З тієї ж причини, додає, у місті немає приватної конкуренції комунальному КАТП 1728: приватні фірмі, які б могли вивозити сміття, не можуть працювати за такими тарифами на вивезення відходів, які діють у Рівному. Натомість комунальне підприємство працювати може за рахунок того, що техніку, контейнери і т.п. йому купують за бюджетні кошти.
— Тарифу на сортування та переробку відходів у Рівному практично і немає, — коментує Микола Горбачук. — Власник нашого підприємства говорив з міською владою, проте домовленостей не досягнули. Можливо, власник завелику суму на тариф пропонував. Раніше ми співпрацювали ще з «Морган Феніче» — вони віддавали нам свої відходи. Але навіть попри це, у Рівному нам було невигідно працювати, і всі сили ми перекинули на Львів. Зараз ще дехто виявив ініціативу з нами співпрацювати, тому переговори про запуск заводу в Рівному знову ведуть.
У Польщі за переробку тонни сміття сміттєпереробним заводам платять 80 євро. Якби у нас тариф був хоча б на рівні половини польського, та й навіть трохи менший, ми могли б працювати. Проте з травня минулого року тарифи на захоронення на сміттєвому полігоні затверджує міська влада. Думаю, якщо у Рівному щось і змінюватимуть, то вже після виборів.
Міський голова Рівного Володимир Хомко у те, що Святослав Євтушенко збудує у Львові сміттєпереробний завод, який повноцінно запрацює, не дуже вірить:
— Сміттєпереробний завод у Рівному може запрацювати хоч завтра. Його власник просить дуже помірковану ціну, як на ті, що діють у Європі: 40 євро за переробку однієї тонни відходів. У Польщі, скажімо, беруть по 70 євро за тонну. Тим часом плата за вивезення сміття у Рівному становить 15,77-18,7 гривні за місяць з одного домогосподаства. Тож щоб запустити завод, треба підвищити тариф. Але поки не приймуть рішення на рівні держави, сміттєпереробних заводів в Україні не буде. Треба, щоб екологічний податок за розміщення тонни відходів на сміттєвому полігоні був більший, ніж переробка тонни сміття. Тоді й запустять заводи, бо це бізнес. Для цього потрібне рішення Кабміну, але воно непопулярне, бо тариф на вивезення сміття, який доведеться підвищувати, теж затверджують у Києві, а не у Рівному. Ніхто не хоче брати на себе таку відповідальність, тому в Україні нема заводів.
У Львові склалася унікальна ситуація. Сумніваюся, що там збудують і запустять завод, але це моя особиста думка. Якщо й збудують, Львову це буде вигідно, бо він не має міського сміттєзвалища і платить з бюджету за вивезення сміття в інші регіони шалені гроші, тому переробка йому буде вигідніша.
Тариф за вивезення сміття у Рівному змінювати не планують. А от у Львові у 2016 році тариф на вивезення сміття підняли у кілька разів, таким чином, до переробки відходів фінансово місто вже готове, на відміну від Рівного та багатьох інших обласних міст в Україні.
Святослав Євтушенко розповідає:
— Сміттєпереробний у Львові може запрацювати за два роки. На заводі й компост буде, і глибоке сортування для відбору вторинної переробки, а з відходів, які неможливо використати ще раз, буде виготовлятися паливо для підприємств теплоенергетичного комплексу чи цементних заводів, наприклад. Наразі Львів своє сміття вивозить на сміттєзвалища, які є в області. У місті на сьогодні найвищий тариф в Україні на вивезення сміття — 1500-1600 грн за тонну. Це те, що сплачують мешканці за вивезення з-під їхніх будинків та захоронення. А окрім того, 25 млн грн щомісяця платить міська рада за перевезення відходів на полігони по області. Для діяльності заводу тарифу, який сплачують мешканці, буде достатньо, тож зникне потреба вкладати кошти з міського бюджету.
Також, варто зазначити, у Львові вже переробляють і ртутні лампочки, і батарейки, і ПЕТ-пляшки, є окрема концепція сортування сміття. А ще у місті будують окремий компостувальний майданчик та розробляється схема збору харчових відходів. Вже закуплено обладнання для утворення дуже якісного компосту, з якого потім виготовлятимуть ґрунтосуміші. Такі суміші нині в Україну привозять з Польщі.
У Рівному такі ж ініціативи, як у Львові, теж можуть запрацювати, проте за все треба платити. У світі ще не придумали самоокупні способи переробки відходів. Якби таке було, сміття уже давно б ніде не викидали на звалища. У Рівному за вивезення сміття орієнтовно кожен мешканець сплачує 15 грн на місяць. Для того, щоб міг працювати сміттєпереробний завод, тариф має бути приблизно 60 грн на місяць з кожної людини. Навряд чи при нинішній ситуації такий тариф затвердять. Як на мене, частину за переробку відходів мають сплачувати мешканці, а іншу — виробники та імпортери упаковок. Законодавчі ініціативи з цього питання є, але вони так і залишаються ініціативами.
Сортування сміття — теж ефективний спосіб, але проблема у тому, що якість сортування низька. От, до прикладу, у Рівному розставили контейнери для збору вторинної сировини. Але підприємства, які збирають вторсировину, не хочуть приймати вміст цих контейнерів, бо його ще потрібно перебирати.
Алла САДОВНИК, Світлана ФЕДАС.
