Нещодавно міський голова Рівного Олександр Третяк повернувся з робочої поїздки до Норвегії, де брав участь у засіданні місцевої Асоціації місцевих та регіональних влад. Під час візиту до цієї північної країни він не лише мав нагоду особисто поспілкуватися з Прем’єр-міністром, подякувати за допомогу Україні, а ще й переконався, що норвежцям є чому повчитися у рівнян. Враженнями від візиту міський голова поділився з «РВ».
- Є чого повчитися і що запозичити, але і ми не пасемо задніх. Ми їдемо за кордон не як прохачі, а теж маємо чим поділитися! Налагоджуємо співпрацю з органами місцевого самоврядування. Але для мене це, певною мірою, був і представницький візит – як єдиного представника на цих зустрічах від України з питання підтримки нашої країни.
Норвежці пожертвували свій «недоторканний запас» заради допомоги Україні
- З прем’єр-міністром Норвегії, Йонасом Гар Стере, ми зустрілися у двох форматах – спочатку віч-на-віч, що стосується підтримки України та децентралізації, а потім вже на Саміті місцевого самоврядування, на який з’їхалося майже 500 мерів міст з усієї Норвегії. Я подякував йому за величезний пакет допомоги для нашої країни. Вони хочуть, щоб ця допомога розділилася навпіл: частина піде на військові потреби, а решта – на відновлення регіонів, щоб кошти йшли безпосередньо на наші громади на місцях. Адже тільки місцева влада найкраще знає усі проблеми і потреби. Велика увага приділяється прозорості розподілу коштів та антикорупційній діяльності. Щоб ці кошти на підтримку України чітко йшли на зазначені потреби.
Неймовірно, але саме заради України у Норвегії вперше «залізли» до національного Нансенс Фонду, де роками накопичували кошти від продажу нафти та газу для своїх майбутніх поколінь і не витрачали їх навіть під час пандемії ковіду! А тепер нам дають 7,5 мільярда доларів - це безпрецедентна фінансова допомога. Та ще 8 танків «Леопард»! Ще пів року тому норвежці лише приймали наших біженців, але про щось більше навіть не йшлося. Тепер же вони підтримують нас чи не найбільше.
Все це далося великими зусиллями. Наші дипломати – це справжні герої, працюють у цілодобовому режимі. Хочу відзначити якісну роботу тимчасової повіреної у справах України в Норвегії Лілії Гончаревич, яка нині виконує обов’язки посла.
Те, що уже два міста на сесіях місцевих рад визнали Голодомор геноцидом, – це теж успіх. На форумі я особисто порушував питання щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу. Адже потрібно на міжнародному рівні говорити про те, що ця війна не виникла у лютому 2022-го. Я розповів їм про 2014 рік, про перебування України у складі Радянського Союзу, про визвольний рух, про геноцид. Бо це і є причинно-наслідкові зв’язки, коли Росія увесь час намагалася гнобити Україну і вбивати українців. Я наголошував, щоб це питання підтримали на рівні цілої країни, на рівні парламенту.
Також ми говорили про підтримку місцевого самоврядування. Загалом, повноваження місцевих рад у Норвегії дуже великі. З містами обов’язково радяться на державному рівні щодо усього, що стосується їхньої життєдіяльності.
Зустріч була в рамках моєї співпраці з Норвезькою асоціацією місцевих та регіональних влад – це аналог нашої Асоціації міст України. Зустрічався з мером Осло Маріанною Борге – потужний досвід.
У Норвегії краща ситуація з транспортом, у нас – із медициною
- Медицина та система охорони здоров’я як у Рівному, так і в Україні в цілому набагато краща, доступніша і гнучка. До лікаря норвежцям потрапити не так просто, і таких висококваліфікованих медиків, як у нас, там знайти складно - українські біженці це уже відчули на собі. Наприклад, у них отак просто на виклик «швидка» не виїжджає, навіть в’їзд на територію лікарень платний. Ми і з ковідом справилися краще. Про це навіть з прем’єр-міністром Норвегії говорили. Так, в нас є ще чимало питань, які потрібно доопрацювати. Але наша медицина точно не до порівняння, і це треба цінувати.
Зате що стосується транспорту – вони попереду. Адже живуть за принципом «повернути місто людям». Тобто розвивають пішохідну та велоінфраструктуру, роблять все, щоб люди пересідали на громадський транспорт. Власні автомобілі – це дорого, треба платити чималий податок, діють величезні штрафи. А проїзд за «єдиним» квитком в автобусах чи метро – 4 євро за годину, при середній зарплаті 5 тисяч євро на місяць. Центральні вулиці Осло перекриті для авто, їздить лише громадський транспорт, але пільгового проїзду там немає. Взагалі в’їзд у столицю платний, парковки дорогі. Дещо з цього досвіду варто запозичити і Рівному, щоб розвантажити місто.
Снігопади, сміття та безпорадні норвезькі комунальники
- Йшов столичними вулицями Осло і дивувався – а де сіль, де снігоприбиральна техніка? Навіть перед парламентом лежить сніг. А під час сильних снігопадів норвезькі комунальники наче безпорадні. Отут я відчув гордість за роботу наших комунальників, які справляються з негодою навіть від час війни. Порівнюючи з комунальними службами Осло – працюють на «відмінно».
А от сміття там сортується усюди. Посеред вулиці стоять контейнери, куди можна покласти мішок з відсортованим і він «поїде» далі на переробку підземною системою – це вражає. Норвежці взагалі дуже орієнтовані на екологічність. В Осло дуже здивувалися, що Рівне виграло екологічний грант NetZeroCities на майже 1 мільйон євро. Вони самі хочуть стати зеленою столицею Європи. І те, що ми, зовсім не мегаполіс і не столиця, потрапили до одного проєкту з ними – їх приємно шокувало.
До речі, харчування за рахунок бюджету у школах та дитсадках у Норвегії немає, це винятково відповідальність батьків. Практично усі норвежці дуже добре говорять англійською, тож із спілкуванням у мене проблем не було. Цікаво, що вони досі читають паперові газети та журнали.
Рівне може отримати ще одне місто-побратим - Фредрікстад
- Мав зустріч із Ордферер Сірі Мартінсен, мером міста Фредрікстад, в якому проживає 100 тисяч осіб і яке є шостим за населеністю в Норвегії. Потенційно будемо укладати з цим містом меморандум про співпрацю. Обмін досвідом піде на користь обом містам, ідеться про запозичення їхніх технологій – передусім, з будівництва доріг та енергозбереження. Але і їм точно буде у нас цікаво, коли вони відвідають Рівне – є чого повчитися.
Зустрів у метро в Осло… рівнян
- У Норвегії перебуває чимало українців – хтось уже адаптувався, знайшов роботу, прилаштував дітей у місцеві школи та садки. Але люди все одно мріють повернутися додому, в Україну, пересилають фінансову допомогу і запитують: а коли вже перемога? Починаючи від 24 лютого 2022 року, українці щодня приходять під норвезький парламент з колонками та гучномовцями, співають національний гімн та патріотичні пісні й закликають підтримувати Україну – ще жодного дня не пропустили! А потім ідуть усі гуртом до російського посольства. І місцева поліція не тільки їх не розганяє, а й щодня забезпечує їм охорону. Також я був неймовірно вражений, коли зі мною раптом привіталися українською у метро в Осло і назвали мене по імені. Виявилося, що це були двоє підлітків з Рівного, які проживають там з батьками і які дізналися про мій візит із соцмереж.
Загалом, є чим похвалитися норвежцям і є те, що норвежцям варто запозичити у нас. Але потрібна воля самих же рівнян, щоб стати учасниками цих змін - якщо ми хочемо покращити ситуацію в Рівному з поводженням з відходами, з паркуванням, транспортною системою. Часто ці зміни бувають доволі болісними, але вони себе виправдовують. Бо потім приносять результат.
Записала Олена РАКС.
