День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Цього року 20 травня.
На Рівненщині репресії розпочались з радянізацією краю в 1939-1941 роках. Першими жертвами стали польські військові, які потрапили у полон до радянської армії, згодом розстріляні в Катині та інших таборах. У цей період були репресовані, виселені всі, хто «міг би чинити опір» новим порядкам. У нелояльності підозрювались усі, хто мав освіту, власність, представники українських партій та організацій, в т. ч. ОУН, селяни - так звані куркулі.
У червні 1941 році в Дубнівській в’язниці було розстріляно політв’язнів.
За період 1939-1941 роках у Західній Україні зазнали репресій майже півмільйона людей, були полонені, інтерновані, заарештовані та депортовані.
За словами істориків, у Рівненській області політичні репресії пройшли трьома хвилями. Їхня мета – знищити еліту нації, носіїв національної пам’яті, української ідентичності. А в більш ширшому значенні – знищити державу.
Нова хвиля репресій захопила населення нашого краю в 1944-1950-х роках.
Були репресовані учасники Руху опору (члени ОУН, вояки УПА, УНРА – націоналістичних формувань, що діяли в роки Другої світової війни та продовжували боротьбу за незалежну Україну й після звільнення краю від гітлерівців). Згадаймо бій під Гурбами Здолбунівського району у квітні 1944 році з енкаведистами. Члени родин репресованих, що перебували в таборах ГУЛАГУ, були депортовані в глиб країни. Спецпоселенцями стали й селяни – жертви примусової насильницької колективізації. Рівненщина у цей період понесла тяжкі демографічні втрати – 10-15 % свого населення.
У 1960-1980-ті роки ідеологічні заходи влади були спрямовані на викриття «злочинів українських буржуазних націоналістів», посилився тиск на віруючих різних релігійних конфесій, особливо – протестантських, які були зараховані до сект.
З кінця 1980-х років пожвавився процес реабілітації невинних жертв.
У квітні 1991 року було прийнято закон УРСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». В активну фазу процес реабілітації вступив у незалежній Україні. До нього долучились науковці та громадські діячі, відкрились для дослідників архіви Служби безпеки України.
