Заощадливі рівняни, які роками збирали запаси «на чорний день», купуючи здебільшого долари, тепер мають проблеми. Бо ті долари, яким вже понад 20 років від випуску, стало складно продати — йдеться не лише про пошкоджені банкноти, а й цілі. Хтось запустив чутку, що скоро вони стануть недійсними. Через страх втратити свої заощадження рівняни масово кинулися здавати старі доларові купюри в обмінники. Оскільки виник такий ажіотаж, то деякі банки й обмінники почали на цьому спекулювати, вимагаючи з людей додаткову комісію в розмірі 20%. Проблема набула такого масштабу, що в справу втрутився Кабмін, пообіцявши розібратися зі спекулянтами.
Рівнянин Іван — фахівець в обмінних валютних операціях, працює в одній із мереж обмінних пунктів — услід за НБУ також застерігає рівнян не піддаватися ажіотажу:
— Зараз деякі банки намагаються спекулювати на поняттях старого й нового зразка долара. Хоч відповідно до законодавства такого бути не може. Адже рік випуску банкноти не має значення, бо офіційно США не оголошували недійсними будь-який рік випуску долара, який у нас вважається застарілим. Ця застарілість проявляється у відсутності в банкнот, які були випущені у 90-х роках, спеціальної магнітної стрічки. У банкнотах нового зразка така стрічка є, а у старих немає. Деякі касири звикли перевіряти валюту на достовірність саме за наявністю цієї захисної стрічки. Коли під час перевірки ультрафіолетом цієї стрічки немає, то деякі касири запевняють, що не можуть перевірити банкноту на справжність. Тому й відмовляються її приймати. Раніше такі купюри люди могли здати, використовуючи банкомати. Однак з кінця травня банкомати державних банків перестали їх приймати. Саме оце й породило чутки, які не мають нічого спільного з реальністю. Мовляв, ці купюри скоро знеціняться. Можна припустити, чому банкомати перестали приймати старі купюри. Раніше їх обмінювали за кордоном на купюри нового зразка. Можливо, війна ускладнила цей процес обміну.
Ще одним напрямком для спекуляцій став прийом доларів, які вважаються зношеними. Є певні вимоги до купюри, як вона має виглядати: чи забруднена, чи надірвана, буває й з цвіллю — це якщо люди роками зберігали їх у скляних банках, буває й обпалена. Для грошей це звична річ. Але зношені банкноти теж мають обмінюватися. Це має відбуватися досить просто: людина приходить у банк і здає такі долари за існуючим курсом. Якщо банк відмовляється приймати у людей «зношені» долари, то клієнти йдуть в обмінники. Треба розуміти, що курс в державних банках і в обмінниках доволі різниться. Наприклад, державні банки встановили собі курс по 36 гривень за один долар, а в обмінних курс по 37. Це породило ще одну можливість для спекуляцій. Буває, що зношені долари приймають за заниженим на 10–20% курсом.
Для того, щоб з таким явищем боротися, Національний банк розпорядився створити спеціальні групи податковим інспекціям. Коли надходять скарги, то вони виїжджають з перевірками. Але ці перевірки мало що дадуть, бо ніхто справу за таке в суд направляти не буде. Тому рекомендую людям: якщо ви прийшли з наміром продати долари і вам кажуть про якусь додаткову комісію або занижений курс, просто йти до іншої банківської установи. Знаю, що у Рівному в багатьох банках проблеми з обміном немає.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
