Однією з причин відтермінування розслідування у справі з незаконною реалізацією конфіскованих «нафтопродуктів Курченка», головним підозрюваним у якій проходить колишній т.в.о. голови Адміністрації Президента Сергій Пашинський, є вплив політика на кадрові призначення у 2015-2019 роках. Зокрема, через посаду голови Державної аудиторської служби України.
Про це пише РБК.
Видання наголошує, що у ті роки основу коаліції у Верховній раді складали «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт», і майже всі державні посади ділилися за квотним принципом цими двома політичними силами. Так, за квотою «Народного фронту» (одним із засновників якого був Пашинський) у 2015 році головою ДАСУ призначено Лідію Гаврилову (очолювала службу до 2019 року).
Гаврилова була дружиною Володимира Гаврилова, гендиректора ДП «Укртранснафтопродукт», одного із підозрюваних у кримінальному провадженні. Саме через цю компанію здійснювалася реалізація конфіскованого пального.
У 2017 році НАБУ порушило проти Лідії Гаврилової справу за незаконне збагачення. Детективи з’ясували, що у 2015-2016 роках головна аудиторка набула активів на майже 10 млн грн і подала неправдиву декларацію.
Лише після поновлення розслідування у 2019 році та зміни керівництва ДАСУ у 2022-му НАБУ звернулося до Держаудитслужби з проханням провести перевірку ДП «Укртранснафтопродукт». Висновки аудиторів стали підставою для висунення підозри головним фігурантам у справі «пального Курченка», відповідно до якої інтересам держави завдано збитків на суму майже 1 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, після того як аудитори ДАСУ провели перевірку ДП «Укртранснафтопродукт», Сергій Пашинський влаштував замовні інформкампанії проти нинішньої голови Держаудитслужби Алли Басалаєвої.
