У березні ціни на продукти у магазинах зросли. На деякі товари — у понад два рази. Причини називають різні: знецінення гривні, зменшення імпорту частини продуктів та навіть, як стверджують оптовики, тепла зима, яка призвела до швидкого псування овочів на складах. Є ще одна — ажіотаж, який власники торгових мереж та оптових компаній використали для збільшення власних прибутків.
Найбільш відчутно подорожчали фрукти, овочі та крупи. Так, кілограм гречки, який можна було купити взимку ще за 20 гривень, нині коштує понад 30 грн. Лимони, які до карантину коштували менше півсотні гривень за кілограм, тепер продають по майже 100 гривень у супермаркетах. Різко зросла ціна на часник, який масово почали розгрібати з полиць магазинів. Подорожчав і традиційний «борщовий» набір овочів.
Особливо відчули подорожчання покупці у мережах супермаркетів, які раніше були відомі своїми дешевими товарами. Після скарг одна з таких мереж, «АТБ», відреагувала:
«На борщовий набір став підвищений попит через обмежувальні заходи у зв’язку з карантином (масова нестача персоналу для перебирання продукції) і обмежений обсяг якісної продукції (закінчення сезону зберігання, великий відхід неякісної продукції при передпродажній підготовці), це і призвело до істотного підвищення цін. Найближчим часом можливе зростання закупівельних цін на цибулю ріпчасту і моркву, пов’язане із сезонними факторами (закінчення сезону зберігання врожаю 2019 р.) та обмеженими залишками товару при підвищеному попиті. Очікуються поставки цибулі, моркви, картоплі імпортного виробництва.
На поточний момент ситуація з наявністю імпортного товару стабільна, але переважно через те, що в Україні існує товарний запас імпортної продукції. Проте відзначається зростання цін на товари у валюті. Це пов’язано з підвищеним попитом на внутрішніх ринках європейських країн. Зростає ціна закупівлі в валюті. Через зростання курсу долара в нашій країні ціна в гривнях також виросте. Поставки автотранспортом з Європи будуть здійснюватися, але термін доставки вантажів збільшиться орієнтовно на 7-10 днів через введення всіма країнами ЄС пунктів контролю транспорту на кордонах. Послуги автоперевізників виросли, оскільки простої машин на кордонах призведуть до дефіциту автотранспорту, готового здійснювати вантажоперевезення з Європи.
На товари, які доставляються морським транспортом, можливий дефіцит, пов’язаний з введенням карантину в багатьох портах (Індія, Пакистан, Таїланд вже зупинилися на 14 днів). Також спостерігається проблема з нестачею контейнерів через збільшення загальносвітового попиту на ряд товарів, а також з тим, що судна проходять карантин і на виході, і на вході. Зростання фрахту в портах склало близько 50%.
Зростання цін на лимони пов’язано з тим, що вони стали дефіцитними: Туреччина закрила експорт для забезпечення внутрішньої потреби країни. Перебої в постачанні в Україні пов’язані з триразовим збільшенням обсягу реалізації з моменту введення карантину в країні.
На сьогодні на українському ринку також спостерігається обмежена пропозиція китайського часнику через жорсткий карантин, введений Китаєм і, як наслідок, повна зупинка відвантажень продукції. Найближчим часом планується стабілізація ситуації за рахунок поставок альтернативної ранньої продукції з Єгипту і відновлення поставок продукції з Китаю.
Щодо інших товарів ситуація з виробництвом і постачаннями стабільна. Єдине — всі постачальники відзначають істотне зростання цін на транспортні перевезення, особливо у міста, в яких через карантинні заходи великий ризик простою транспорту».
Костянтин Мокляк, директор обласного департаменту економічного розвитку та торгівлі:
— Скарги на підвищення цін надходять на гарячу лінію ОДА, але зараз відсутнє державне регулювання цін на основні продукти, тому відповідних повноважень у місцевих органів влади та в ОДА немає. Звернення розглядає Антимонопольний комітет — щодо дотримання конкурентного законодавства і порушень в умовах карантинних заходів.
Віктор Боденчук, голова Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України:
— Щодня маса дзвінків як не нам, то на гарячу лінію ОДА зі скаргами на високі ціни на продукти. Що я вам скажу: жоден ажіотаж ще без подорожчання не відбувався. Антимонопольний уже відкрив справу щодо 11 найбільших рітейлів, таких як «Велмарт», «Еко», «Метро» та ін., а також проти 15 оптових постачальників продуктів у ці загальнонаціональні мережі. До наших регіональних оптових компаній («Рівненська продуктова компанія», «ВПК-Україна») і тих, які постачають на наш рітейл, тобто у «Торбу», «Новус», «Наш край» і навіть частково «АТБ», до них претензій немає. Ми взялися відстежувати ще «Наш край». Але наше територіальне відділення не має повноважень втручатися у цю ситуацію. Оскільки ні в Рівному, ні в області ми не можемо визначити монопольне становище супермаркетів чи постачальників. Я би повідкривав купу рішень щодо підвищення цін, але ж їх потім скасують у суді.
В Антимонопольного комітету буде жорстка реакція на дії великих мереж супермаркетів, я не сумніваюся. Адже відслідковуються антиконкурентні угоджені дії. А що робити з меншими мережами — не знаю. Вони кажуть, що постачальники підвищують ціну, але ж і самі піднімають маржу під час ажіотажу.
За моєю інформацією, на ціну впливає ще й те, що виробники накопичують продукти і не поспішають віддавати їх на ринок. Розуміють, що через місяць, якщо продовжать карантин, ціна буде удвічі вищою. Тоді й будуть відпускати. Як кажуть, кому біда, а кому… Власники маленьких магазинів також радіють через пандемію і сподіваються, що найближчим часом не відкриють продуктові ринки. Кажуть, що нині щоденна виручка у 3-4 рази вища, аніж була до коронавірусу.
Якщо така ситуація з цінами і надалі триватиме, уряд, можливо, застосує якесь державне регулювання. Але у цьому є і зворотний бік: як тільки з’являється державне втручання, зникають продукти: їх починають притримувати, не випускати у продаж. Ми маємо іншу пропозицію і вже звернулися до АМКУ. Наші оптові компанії, які я назвав вище, мають безмежні запаси близько 100 товарів різних виробників — за нормальними цінами. Вони самі вмовляють про співпрацю з мережами великих супермаркетів, адже мають склади у різних регіонах. Такі оптові компанії з низькими цінами, думаю, є у багатьох регіонах. Але їм уже кілька років поспіль відмовляють у співпраці великі торгові мережі. Розуміємо, звісно, чому вони відмовляють: у них є франчайзингові умови, і вони начхати хотіли на пропозиції інших постачальників, бо свій мають ланцюжок: поки якась петрушка потрапить на полицю, то пройде через чотирьох родичів ФОПів чи ПП. Але ми написали, щоб АМКУ дало рекомендації цим 11 великим рітейлам.
Найбільш відчутно ціна зросла на гречку — на 50%. Можна саботувати супермаркети, які невиправдано підняли ціни — не купувати у них продукти. Це може вплинути на власника. АМКУ ж за невиправдано підвищені ціни, з маржею у 40-50%, може накласти штрафи — 10% від доходу. Тобто візьмуть весь дохід фірми за 2019 рік: якщо він становив мільйон, то буде штраф 100 тис. грн. Але у мереж великих супермаркетів доходи становлять мільярди. Антимонопольний останнім часом не няньчиться і накладає такі штрафи, що аж сам часом дивуюся, як їх можна сплатити.
Також АМКУ прийме жорсткі заходи щодо тих, хто розпочав підвищувати ціни на медичні маски, які до коронавірусу коштували до двох гривень, а опісля зросли у ціні до 40 грн. Антимонопольний вже знає, хто почав так продавати, з якого числа. Там також змова була: спершу дніпровські оптовики, потім інші.
