«Той, хто врятував життя, подібний тому, хто врятував цілий світ» - ці слова начертані на медалі, яку отримав рівнянин Кирило Кіндрат, а разом із нагородою і звання “Праведник народів світу”. Сьогодні Кирилу Кіндрату виповнилося б 100 років. Його ім'я поруч з іншими праведниками викарбоване на Стіні Честі в парку героїв Яд Вашем в Єрусалимі.
Вшановуючи пам’ять Кирила Кіндарата, в день його 100-річного ювілею, рівняни, ті, хто знав його, розповідають про нього як про вченого, педагога, гуманіста, почесного діяча Єврейської Ради України, учасника Другої Світової війни, засновника Рівненської обласної асоціації милосердя християн-рятівників «Праведники народів світу» і Всеукраїнської ради християн-рятівників.
Народився Кирило Кіндрат в селі Кінашів Галицького району Івано-Франківської області 20 липня 1920 року. Злиденне життя під протекторатом Польщі змусило його вирушити на заробітки вже в 15-річному віці. Проте прагнення до знань (в селі закінчив лише початкову чотирирічну школу) спонукало Кирила найнятися за одежу та харчі на державну роботу з будівництва шляхів з тим, що після трьох років роботи надавалася можливість навчатися та здобути спеціальність за державний кошт. Але навчання було недовгим – нацисти розпочали Другу Світову війну нападом на Польщу. Це змусило Кирила Кіндрата повернутися додому в Галичину, яка вже була радянською. Життя помалу почало налагоджуватися, але напад Німеччини на Радянський Союз залишив Кирила на окупованій території.
Війна… Саме вона звела Кіндрата з польським вченим єврейського походження, професором Варшавського університету Ісааком Шлезінбергом, якому вдалося втекти від розстрілу нічим не повинних євреїв. Поряд з іншими євреями розстріляли дружину, дітей Шлезінберга, шукали його самого… Кирило Павлович усвідомлював, що переховуючи втікача-єврея він наражає на небезпеку втратити не тільки власне життя, але й життя всієї родини. Але інакше він вчинити не міг.
Після закінчення війни Ісаак викладав у Бурштинській школі, а Кирило закінчив Чернівецький державний університет і аспірантуру Науково-дослідного інституту педагогіки при Академії Педагогічних Наук України у Києві. Кандидат педагогічних наук, доцент, професор, завідувач кафедри педагогіки і психології Кирило Кіндрат працював на посадах вчителя школи та викладача вищих навчальних закладів в Івано-Франківську, Тернополі, Чернівцях, Чернігові, Рівному та Глухові.
У 1972 році він, як національно спрямована та патріотично налаштована особистість, попадає під другу хвилю репресій державного апарату в боротьбі з «шестидесятниками». На нього звели наклеп, надрукували нищівну статтю у всесоюзній газеті «Комсольская правда», звільнили з роботи в інституті, позбавили наукового звання, постійні переслідування – як його, так і сім’ї, ретельна перевірка пошти та прослуховування телефону… Претензії? «Антипатріотична поведінка під час окупації». Рятівнича діяльність по суті засуджувалася.
І лише з проголошенням Української незалежної держави йомсу було повернуто вчене звання, поновлено на роботу в Рівненський педагогічний інститут… Кирило Кіндрат читав лекції студентам з педагогіки до останнього дня свого 81-річного життя, вів активну громадську роботу, тісно співпрацював з Народним Рухом України.
У січні 1993 року Кіндрат створює Рівненську обласну асоціацію милосердя християн-рятівників «Праведники народів світу» і розпочинає роботу з пошуку людей по всій Україні, які під час Голокосту рятували євреїв, ризикуючи власним життям. Під час цієї роботи ві створив 56 матеріалів – документів, листів, заяв, статей і нарисів у часописах та наукових збірках, повідомлень про організацію та діяльність асоціації християн-рятівників. Про його плідну багатогранну патріотичну діяльність говорять цифри. Зокрема, станом з 1953 р. по 1992 рік звання «Праведник народів світу» отримали лише 200 українців… Сьогодні, завдячуючи Кирилу Кіндрату та його однодумцям-послідовникам, звання «Праведник народів світу» отримали вже 2515 українців і Україна займає 4-е місце серед 45 країн світу, громадяни яких рятували євреїв під час Голокосту у Другій Світовій війні.
Кирило Кіндрат є автором понад 100 публікацій в наукових збірниках, журналах, газетах, серед яких Книги пам’яті: «Ціною власного життя», «Митрополит Андрей Шептицький – праведник України», які висвітлюють християнські подвиги рятівництва під час Голокосту звичайними українськими родинами. За свою просвітницьку і патріотичну діяльність, за прагнення вшанувати і увіковічити пам'ять про живих та мертвих Праведників народу України та світу і цим самим внести свій вклад у висвітлення правдивої історії України на міжнародній арені Кирило Кіндрат був нагороджений Головою Народного Руху України В’ячеславом Чорноволом пам’ятною відзнакою «Медаль учасника Другої Світової війни» в ознаменування перемоги народів світу в боротьбі проти гітлерівського фашизму.
Народ Ізраїлю не забув про подвиг Кирила Павловича, який, ризикуючи власним життям, врятував громадянина їхньої країни від неминучої смерті. Єрусалимський меморіальний музей та інститут пам’яті жертв Голокосту та героїв Опору в Єрусалимі «Яд Вашем» (івр. - «пам'ять та ім’я») удостоюють високого звання «Праведник народів світу» вченого з Рівного.
Саме поняття «праведник» відображає етичну істину, закладену в Талмуді, сенс якої полягає в тому, що, розглядаючи питання про цінність життя, єврейські мудреці підкреслювали, що життя кожної людини - це цілий світ; вбивця губить не лише життя єдиної людини, а й тих, хто не зможе стати її нащадками. Тому рятуючи одну людину, рятівник дає вижити і його потомству. У дипломі, врученому Кирилу Кіндрату разом з медаллю, зокрема, записано: «Присвоюючи Вам звання «Праведник народів світу», ми високо оцінюємо Ваш подвиг і складаємо нашу вічну подяку за те, що в лихі часи минулої війни Ви виявили християнське милосердя та доброту і, незважаючи на ризик втратити власне життя та життя Вашої родини, врятували євреїв, які були приречені на загибель. Єврейський народ ніколи не забуде Ваш благородний вчинок і буде передавати Ім'я Ваше із покоління у покоління як приклад високої людяності та злагоди між нашими народами. Український народ, гордістю якого Ви є, може пишатись Вами. Ми схиляємо перед Вами свої голови».
