Насправді його прізвище Максименко. Той самий Тарас Максименко, який відомий своїм шаленим ентузіазмом з витрачання бюджетних грошей на посаді начальника міського управління культури — як не на розкопки неіснуючих палаців, то на фестивалі. А ще — своєю політичною спритністю: у свої 34 роки він вже встиг побути і у «Нашій Україні», і у «Фронті змін», і у партії «Блок Петра Порошенка». А днями Тарас Максименко став членом партії «Справедливість», очоливши її міський осередок. Тож тепер допомагатиме Валентину Наливайченку витрачати на наступних виборах партійний бюджет.
Тарас Максименко:
— У БПП мене запросив свого часу Руслан Секела, який очолював обласний осередок на початках створення партії. Я допомагав розбудовувати партійну організацію, проте коли змінилося керівництво, зрозумів, що нам не по дорозі. Хотів покинути партію ще перед виборами восени, але мене попросили залишитися, принаймні поки не пройде виборчий процес, щоб не виглядало, ніби з партії тікають. Я погодився, зумисне за списком БПП тоді не балотувався до ради, а у березні вже офіційно покинув БПП.
Проте очолювати управління без партійної підтримки важко. Багато проектів, які хотів би реалізувати у місті, стосуються не лише культури. Сам їх подати та реалізувати не можу, а якщо буде команда однодумців і професіоналів, які зможуть підтримати, порадити, то це вдасться зробити. Партія зможе впливати на процеси у місті — листами, виступами, мітингами.
Очолити міський осередок мені запропонував Анатолій Сидорук, керівник обласного осередку «Справедливості». З Валентином Наливайченком я знайомий з 2006 року, ще коли ми були у «Нашій Україні». «Справедливість» — нормальна назва, є прив'язка до лідера, є хороша команда. У вільний від роботи час розбудовуватиму структуру. Будемо готуватися до наступних виборів. Потрібно йти у депутати, виконком. У Володимира Хомка толерантне ставлення до партійності інших, всі заступники його є членами різних партій. До мого рішення поставився з розумінням. Не думаю, що він боїться, що я балотуватимуся у голови і зможу підсидіти його. 34 роки — ще замало.
