Писати щось погане про такі студентські фестивалі, як «Я і гітара» та «Шалантух», вже не оригінально. Більшість глядачів, котрі ще не шкодують кількох гривень, щоб побачити колись дуже популярні й модні фести, наперебій стверджують — це вже не те, що колись. Принаймні проект тоді ще педагогічного інституту, а нині — гуманітарного університету давно втратив привабливість і свою автентичність, яка вдало була відображена у назві — «Я і гітара». З кожним роком «я» стає більше, а гітари — менше. Можливо, тому цього року організатори вирішили зробити перший крок до зміни формату фестивалю.
Те, що тепер на фесті повсюдно використовується електроапаратура, що раніше майже не дозволялось, нікого не дивує. Молодь вже не хоче самотньо сидіти на сцені з акустичною гітарою, та й глядача в зал цим не заманиш. Нині популярні «рок-драйв» і гурти, які здатні публіці цей «драйв» дати. Взяти хоча б цьогорічних учасників фестивалю — з 25 учасників, вісім суто акустичних, а все інше — звичайні рок-команди. Оновлений склад журі — яскраве підтвердження «рокового» спрямування фестивалю — учасники «Брем Стокера» та «Ot Vinta» Олексій Казанцев і Віктор Пилипчук, учасник «Старої хати» Олег Власюк, із «старожилів» — лише Юра Поліщук. Судді фестивалю акустичних і рок-учасників розбили на два конкурсні дні, причому в другий, «важкий» день, глядачів було більше, ніж у перший. За словами членів журі, питань стосовно того, кому віддавати гран-прі, не виникало — рівненський гурт «Вишнева гора» як за виконавським гітарним і вокальним рівнем, так і за якістю пісень на фестивалі рівних собі не мав. Першу премію віддали характерному для «Гітари» мелодійно-ліричному дуету Наталія Мельничук — Оксана Білова, а ось друга премія потрапила до рук «важковаговиків» — «хуліганів» з команди «Мій батько п’є», соліст якого на конкурсний виступ виїхав на сцену в інвалідному візку. Третє місце дісталося луцькому гурту «Самотня оаза». Серед дипломантів — мешканець Дніпродзержинська Ігор Хаджаєв (єдиний «гітарист-авангардист») і знову ж таки рівняни — гурти «Крик душі» та «Unruled by none». Якщо реформи навколо «Я і гітари» продовжаться, наступного року фестиваль може стати ще більш гучним і поступово перетворитись на рок-фестиваль. Буде це позитивом чи негативом — скажуть глядачі, але для музичної «тусовки» це буде користь — жодного постійного рок-проекту в місті немає.
