Люди старшого покоління добре пам’ятають типову картину середини минулого століття, яку представляли собою виїзні засідання суду. У спеціально обладнаному приміщенні збирали кількасот або навіть кілька тисяч людей і в їхній присутності наш найгуманніший у світі суд привселюдно розглядав справу і оголошував заслужений вирок особливо небезпечним для суспільства злочинцям. Після цього суворий, але справедливий суддя разом із не менш справедливими народними засідателями гордо залишали приміщення, відчуваючи за собою повагу суспільства. Ніяких залізних кліток для підсудних тоді не було, бо правосуддя вважалось всесильним. Змінились часи.
— Скільки я пам’ятаю, ні в апеляційному суді Рівенської області, ні в жодному з районних судів суддям не погрожували ні по телефону, ні особисто, ні вдома, ні в залі суду. Випадок побиття одного з наших суддів — перший, і ми поки що навіть приблизно не уявляємо, яка причина цього. На той час він не розглядав ніяких особливих справ, які могли хоча б теоретично викликати напад на суддю. До того ж, колега має дуже спокійний і врівноважений характер і ніколи не ведеться на сварки чи бійки. Поки міліція розшукуватиме нападника та встановлюватиме причину, потерпілого постійно супроводжує міліціонер. — Чи захищає держава слуг закону, адже робота судді є відповідальною і навіть небезпечною? — За законом, суддя є недоторканним. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспортний засіб і телефон, кореспонденцію, майно та документи. У 1993 році був прийнятий закон «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», за яким працівники суду та їхні близькі родичі можуть користуватися спеціальними засобами та зброєю для захисту особистої безпеки, життя родичів, свого житла та майна. Спеціальними заходами безпеки є особиста охорона, яку ми у даному випадку запросили до потерпілого судді, видача зброї чи інших засобів індивідуального захисту, прослуховування телефонів та візуальне спостереження, тимчасове розміщення у безпечному місці, переведення на іншу роботу, заміна документів, переселення в інше місце проживання і навіть зміна зовнішності. Судді, якому загрожує небезпека, можуть змінити номер квартирного телефону та державні номери на машині, а якщо його тимчасово переселять, постійне житло бронюється. Тобто особа, взята під захист, не повинна бути ущемлена у жодних своїх правах. Усі ці заходи тимчасові, до них вдаються, коли є дані про реальну загрозу життю, здоров’ю чи майну, а приводом може стати заява судді чи його найближчих родичів, а також оперативна інформація. Я вважаю, якщо сам суддя не замішаний у незаконних стосунках з підсудним, то на нього не будуть нападати. Звичайно, ці слова не стосуються мого колеги, адже у нас поки немає навіть припущень, з чим пов’язане його побиття.
