”Статистика знає все, але не про все розповідає», — у справедливості цієї новітньої мудрості може переконатися кожен, хто захоче дізнатися детальні дані стосовно економіки нашої області. Усе, на перший погляд, є доволі логічним і законним, адже органи статистики звітність від підприємств називають конфіденційною інформацією і без згоди того самого підприємства не розповсюджують.
”Статистика знає все, але не про все розповідає», — у справедливості цієї новітньої мудрості може переконатися кожен, хто захоче дізнатися детальні дані стосовно економіки нашої області. Усе, на перший погляд, є доволі логічним і законним, адже органи статистики звітність від підприємств називають конфіденційною інформацією і без згоди того самого підприємства не розповсюджують. Дещо інша ситуація з узагальненими показниками — саме ці цифри повсюдно звучать з вуст чиновників, коли запитують про плоди їхньої діяльності. Запитаєте, для прикладу, в начальника управління праці і соціального захисту — як там, що, а він вам і відповість: «Заборгованість із заробітної платні станом на початок червня становить понад 7 мільйонів гривень і за місяць скоротилася на 150 тисяч гривень». Слід думати, що і в цих 150 тисячах гривень є заслуга нашого соціального чиновництва. Запитаєте в начальника сільського господарства — як там ціни на м’ясо, і якщо ви не ходили на ринок, то вас заспокоять: «В обласному центрі постійно працюють дві торгові точки з цінами товаровиробника, середня ціна на свинину — 18 гривень 50 копійок за кілограм, а на сало — 14 гривень за кілограм, що на 85 копійок дешевше, ніж у середньому по Україні». Тож якщо пощастить вам придбати сало за 14 гривень, не забудьте подякувати напруженій праці агропромислового чиновництва області. Останні роки тільки те й чуємо, що життя поліпшилося. І посилаються при цьому на статистичні дані. Ось і за стоденку свою обласне керівництво вирішило відзвітуватися, використовуючи статистичні дані за перші чотири місяці цього року. Голова облдержадміністрації всіх порадував — виявляється, що обсяг промислового виробництва на Рівенщині з початку року зріс на 16,2 відсотка в порівнянні з минулим роком. Напевне, це має свідчити про ефективність нової команди менеджерів, яка заходилася господарювати в області? Можливо. В управлінні промисловості нам повідомили про приблизні абсолютні показники промислового обсягу — це десь 1,4 мільярда гривень у цінах грудня минулого року. Більше інформації не надали, порадили звернутися до статистики, яка, як вже згадувалося, про все не розповідає. Тобто інформації щодо конкретних підприємствах не надає. І не потрібно — озброївшись калькулятором та підручником з математики за 5-й клас, спробуємо з’ясувати усі підстави для появи рівенського економічного чуда, пов’язаного, без сумніву, з новим політичним менеджментом краю. Шляхом нескладних підрахунків виявимо, що у минулому році за цей же період обсяг промислової продукції області становив десь 1,2 мільярда гривень, тобто зростання склало близько 200 мільйонів гривень. Цифра доволі поважна. Що ж, а тепер звернемося до найбільшого підприємства області — РАЕС. Атомники теж неохоче розповідають про свої доходи, зате завжди готові поділитися інформацією про вироблену станцією електроенергію. Перемножимо кількість виробленої за чотири місяці електроенергії на ціну кіловата, за якою з атомниками розраховується Енергоринок, тобто 6,91 копійки за кВт. Тож якщо за перші чотири місяці минулого року стараннями рівенських енергетиків трьома енергоблоками було вироблено 3 219 МВт, то обсяг промислової продукції у гривневому еквіваленті становив 222,4 мільйона. За чотири місяці вже цього року чотири енергоблоки РАЕС виробили 5348 МВт на суму 369,5 мільйона гривень. Зростання за рік — 147,1 млн. гривень (73% від загальнообласного зростання), у тому числі за рахунок тільки нового четвертого енергоблока — 48,8 млн. (чверть від обласного зростання). Тобто, відкинувши успіхи атомників (які все одно сплачують левову частку податків напряму до Києва), можемо визначити, що зростання обсягу промислової продукції на Рівенщині за чотири місяці становило 4 відсотки. Показник не настільки вражаючий, щоб демонструвати успіхи влади.
