Народний молодіжний театр міського Палацу культури «Текстильник», знаний як «театр Атталії Гаврюшенко», днями відзначив неймовірну дату — тридцять п’ять років від дня свого заснування. Маловідомий широкому колу рівнян аматорський театр давно здобув прихильність колег-театралів і справжніх шанувальників сценічного мистецтва.
Свого часу колектив був заснований тоді ще актрисою рівенського театру Атталією Гаврюшенко при педінституті, а саме тому його учасниками ставали студенти цього закладу. Потім студенти стали спеціалістами у різноманітних галузях, викладачами інститутів, вчителями шкіл, громадськими діячами але, з їх слів, любов до сімейної атмосфери театру не зникла. Святковий вечір складався із театральної частини: кращі актори — Євген Васильєв, Сергій Романишин, Едуард Хитрий та інші — показали уривки з вистав, серед яких і класичні комедії «Приборкання непокірної» та «За двома зайцями», і філософський «Дон Кіхот» Булгакова. А потім непрофесійних театралів вітали «народні» Ніна Ніколаєва та Володимир Сніжний, директор Володимир Петрів, які відзначили, що для таких людей театр — це справді покликання, а не професія. Гуморист-аматор Андрій Пермяков у своєму вітанні «приколовся» з відомого російського театрального критика Віталія Вульфа, директор «Текстильника» Микола Панащук подарував чайник, колишній актор Олександр Смик — каву, а самі актори черговим варіантом «Belle» зізналися у вічному коханні до Атталії Матвіївни.
