Залучення інвестицій є неабиякою проблемою для обласної влади. Адже за цим показником уважно стежать у Києві й керівництву області доводиться докладати чимало зусиль, аби вмовити когось вкласти власні гроші у рівенську економіку. Хоча й інвесторів різних ніби вистачає — і в дорогих костюмах, і в сандалях на босу ногу. Чи не щодня оббивають пороги кабінетів облдержадміністрації. От тільки результат від такої активності не завжди позитивний. Перебірливі інвестори звикли до певної інфраструктури і реконструювати пропоновані українськими партнерами закинуті корівники та бетонні каркаси розвалених заводів не мають ніякого бажання.
Залучення інвестицій є неабиякою проблемою для обласної влади. Адже за цим показником уважно стежать у Києві й керівництву області доводиться докладати чимало зусиль, аби вмовити когось вкласти власні гроші у рівенську економіку. Хоча й інвесторів різних ніби вистачає — і в дорогих костюмах, і в сандалях на босу ногу. Чи не щодня оббивають пороги кабінетів облдержадміністрації. От тільки результат від такої активності не завжди позитивний. Перебірливі інвестори звикли до певної інфраструктури і реконструювати пропоновані українськими партнерами закинуті корівники та бетонні каркаси розвалених заводів не мають ніякого бажання. Зрештою, щоб не жалкувати за втраченими інвесторами або не вмовляти «перебіжчиків» з грошима повернутися з інших областей на Рівенщину, в кабінетах обласної влади вирішили вдатися до нововведень. У нетрях ОДА вже якийсь час блукає документація про створення такого собі «Технопарку» для інвесторів. Про окремі деталі цього проекту голова облдержадміністрації Віктор Матчук погодився розповісти: — За задумом «Технопарком» називатиметься земельна ділянка для серйозного інвестора, повністю забезпечена інфраструктурою. Тобто має бути проведена дорога, підведені газ, електроенергія, вода та каналізація, зв’язок. Створювати такі попередні умови для одного інвестора надто накладно. А от, скажімо, одразу для тридцяти — можливо, і вигідно. Однак підшукати таку доволі велику ділянку земель несільськогосподарського призначення, розміром десь триста гектарів, та ще й щоб і дорога державного значення, і залізниця була поруч, досить непросто. Для влаштування «Технопарку» хочемо використати наявні на Рівенщині військові полігони. Їхні землі для Міністерства оборони є справжнім тягарем, адже потребують певних витрат на охорону та утримання і є зоною відповідальності для військових. Для сільського виробництва використати ці чагарники та піски фактично неможливо, а от для облаштування промислових майданчиків, таких як задуманий нами «Технопарк», такі землі цілком підходять. Віктор Матчук вже не перший керівник області, який має намір використати землю військових полігонів Рівенщини. Досі всі схожі проекти залишалися лише на папері. Створення на полігоні, скоріше за все, Тучинському, поруч з ділянкою дороги Олександрія — Костопіль, інвестиційного «Технопарку» теж поки що залишається під великим питанням. Адже поки заступники голови ОДА готували необхідні документи, уряд наклав мораторій на продаж і передачу будь-чого, що належить Мінобороні. Тож створення «Технопарку» поки що відкладається, за запевненням Віктора Матчука, «на післязавтра».
