Сьогодні, здається, тільки лінивий не замислювався над тим, як здешевити захмарно дорогу послугу з теплопостачання. Платіжки від місцевих комунальних теплопостачальних організацій шокують навіть споживачів із міцними нервами. Бо ціни на тепло в нас диктує не лише ринок, а й монопольне становище на ньому тих же комунальних «тепловиків», яким, певна річ, вкрай невигідно мати конкурентів.
Утім, конкуренти хоча й поволі, але з’являються. Чудовий приклад здорової конкуренції у сфері теплогенерації та теплопостачання — співпраця Млинівської райдержадміністрації та райради з ТзОВ «Енергоеко консалтинг». До слова, ця фірма надає відповідні послуги у різних куточках України — від Закарпаття до Криму. При цьому всі, хто користується ними, отримують якісне й порівняно недороге тепло. — Чому порівняно недороге? Бо ця послуга й справді не з дешевих, — каже директор товариства Андрій Закладний. — Ми беремо кожен об’єкт на обслуговування з установкою: наші тарифи будуть неодмінно нижчими, аніж ті, за якими платили до нас. Так було і в Млинівському районі, де за рішенням районної ради ми отримали в оренду систему теплопостачання центральної районної лікарні. На її підготовку до нинішнього опалювального сезону наше підприємство витратило майже мільйон гривень: замінили близько кілометра тепломереж, замість морально та фізично зношених котлів обладнали котельню надійною технікою всесвітньо відомої фірми VIESSMANN. Протягом зими температура в приміщеннях райлікарні повністю відповідала санітарним нормам. Тарифні війни, які нині повсюдно тривають в Україні, млинівчан обминають, адже тарифи було підвищено винятково на збільшення ціни газу. Та найцікавіше те, що інвестори навіть не претендують на власність модернізованої системи теплопостачання, що працює чітко і без збоїв, немов швейцарський годинник: у будь-який момент громада може повернути її собі за залишковою вартістю. У Млинівській районній поліклініці ті ж інвестори обладнали та встановили транспортабельну котельню: просто привезли її з Рівного і під’єднали до теплопостачальної мережі. Адже розміри цієї котельні «на колесах», яку тут же таки, в «Енергоеко консалтингу», й спроектували та виготовили, — два з половиною на чотири метри. Дванадцять таких котелень успішно працюють на ВАТ «Волинь-цемент» у Здолбунові, ще кілька — в санаторіях Трускавця. Нині фірма налагоджує їх серійне виробництво: зручно, мобільно та надійно. — Уперше за багато років нагрілися й школярі в селі Уїздці завдяки заміні старого вугільного котла на «солом’яний», — каже заступник голови Млинівської райдержадміністрації Володимир Гулич. — Перший на Рівенщині та четвертий в Україні котел, що працює на соломі, теж змонтований і встановлений фахівцями «Енергоеко консалтингу», яким ми вдячні за взаємовигідну співпрацю — адже економимо бюджетні кошти, і до того ж, інвестиції в одну з найбільш вразливих і, як дехто вважає, безнадійних галузей залучаємо. А виходить, що не така вона вже й безнадійна, наша «комуналка», якщо стандартний чи, якщо хочете, радянський підхід до справи змінити на ринковий. Тому райдержадміністрація прийняла рішення: на всіх бюджетних об’єктах, де є хоча б два котли, один переводити на газ, інший — на альтернативний вид палива. В Уїздцях скажімо є газ, однак газова шкільна котельня обійшлася б для бюджету значно дорожче. За нинішньої теплої зими ми витрачали на опалення школи близько 700 кілограмів пресованої соломи в день. Вартість тонни такої соломи — 100 гривень, вже маємо угоди з фермерськими господарствами району на її постачання навіть на наступні роки. А соломи в районі вистачає. І, до речі, не лише в Млинівському. Однак далеко не в кожному районі керівники поспішають всерйоз і з користю для громади братися за проблеми «комуналки»: нехай, мовляв, її там, «нагорі», вирішують. А тому не бачать сенсу в економії бюджетних грошей. Чому? Відповідь, як мовиться, на поверхні... Тим часом, інвестиції на середньостатистичного жителя Рівенщини у районах області (за інформацією самої облдержадміністрації) становлять від 90 доларів до... 30 центів(!), тоді як на середньостатистичного українця працює вже близько 500 доларів. У Млинові ті ж інвестори — «Енергоеко консалтинг» — впроваджують ще один українсько-німецький проект з виробництва тирсогранул, на яких працюватимуть нові котли. Розмір німецької інвестиції — півтора мільйона євро. І хронічних проблем вирішується одразу кілька: економія коштів, нові робочі місця, наповнення бюджету.
