Новий начальник обласного контрольно-ревізійного управління Тетяна Марчук зізнається, що, працюючи тривалий час у КРУ на відповідальних посадах, і не здогадувалася про ввесь обсяг роботи та завдань, які потрібно вирішувати ревізорській службі. Тепер у її сейфі лежить посібник із проведення тіньових операцій, «схем» та багатомільйонних оборудок, а робота майже повністю відбирає пані Тетяну від її мами та старшокласниці-дочки.
— Чи велика зарплата у ревізора? — Заробітна плата тільки нещодавно почала підвищуватися, але ще не досягла рівня, наприклад, податківців.Тому нерідко наші талановиті працівники, здобувши досвід на державній службі, переходять у бізнес-структури. Найкращих ревізорів «відбирає» у нас і столиця — наприклад, після того, як працівники рівенського КРУ перевірили Державне управління справами (більш відоме як ДУСя), шестеро з них залишилися там і працювати. Ми робимо ставку на молодь — за останні п’ять років наше управління поповнилося п’ятнадцятьма молодими фахівцями, які одразу ж після студентської лави прийшли до нас. — А як же досвід? — Так, існує кваліфікаційна вимога — досвід роботи 3-5 років. Але де той досвід здобути молодій людині в економічній сфері? Тому ми і практикуємо цільові направлення, добір студентів, стажування. — Проблем у ревізорів під час перевірок не буває? — Є певне нерозуміння з боку керівників, які вперто не бажають зрозуміти не тільки ревізора, але й законодавство. І це насторожує, адже недбальство у фінансово-господарській сфері повертається значними втратами бюджетних коштів, тобто коштів платників податків. — Погрожують, підкуповують ваших працівників? — На щастя, на Рівенщині такого не було. Але в історії Державної ревізійної служби випадки погроз трапляються і про них відразу ж повідомляють компетентні органи. Стосовно підкупу — теж цього немає. Ревізори чітко дотримуються правил та інструкцій, всілякі там «подарунки» чи знаки «вдячності» виключені. — Для КРУ тепер є ще якісь «закриті зони», місця, куди вас не допускають для перевірок? — Тепер для нас немає «закритих» тем чи підприємств, перевіряється і те, на що раніше «не потрібно було» звертати увагу — цьому всіляко сприяють органи влади. Вперше, наприклад, нам вдалося дослідити, куди насправді йшли кошти в будівельній галузі, на комунальних підприємствах. За дорученням Кабміну проводилася тотальна перевірка системи автодорів, «Хліба України», «Укрспирту». Виявлені порушення, звісно, у межах держави і незначні, але для обласного бюджету — цифри досить значимі, порядку десятків мільйонів гривень. — Тобто бюджетні гроші на Рівенщині розкрадали мільйонами? — Правильніше сказати, нераціонально використовувалися. Наприклад, за виділені бюджетні кошти купували дорогі іномарки, квартири, побутову техніку. А дорогий автомобіль вимагає дорогого обслуговування — і це тягнуло за собою додаткові витрати. Або, наприклад, за бюджетні кошти будується об’єкт, а потім він здається в оренду приватній структурі. — Це порушення закону? — Ось у цьому і складність. Формально такі дії (крім невиплат зарплат) законом не заборонені, мова йде про ділові якості управлінців, які приймали подібні рішення. Адже чи потрібно державі чи громаді витрачати свої гроші на дороге будівництво, щоб потім за «помірними» цінами приміщення здавати в оренду бізнесменам, нерідко наближеним до чиновників? — Маючи справу з такими махінаціями, вивчивши всілякі тіньові схеми проходження коштів, ви не думали про те, щоб написати посібник, скажімо, з «нечесного бізнесу»? — Такий посібник вже є. Щоправда, він призначений для службового користування і слугує для розкриття таких тіньових схем, над впровадженням яких довго працював не один «фахівець». Посібник у вигляді методичних рекомендацій зібраний на основі досвіду роботи Контрольно-ревізійної служби по всій Україні і допомагає нам у практичній діяльності. На Рівенщині, зрозуміло, великі класичні схеми не застосовувалися — масштаби не ті, але деякі фрагменти ми зустрічаємо і в нас. — Складається враження, що повноваження КРУ збільшилися… — Насправді це не так і навіть навпаки. Роботи нам додалося — це правда. Десь третину перевірок ми здійснюємо на замовлення правоохоронних органів. Однак законодавчо тепер нам заборонено проводити зустрічні перевірки без попередження і без рішення суду. Втрачається раптовість і ефективність таких перевірок — керівники підприємств встигають піти у відпустки, переховуються у лікарнях, за певний час «ховаються» документи. Незважаючи на це, у наших фахівців вистачає професіоналізму, а КРУ вистачає повноважень, щоб виявити і припинити порушення — ми звертаємося до відповідних органів, до вищих організацій. Співпрацюємо і з податковими органами щодо стягнення коштів до бюджету — це наше основне завдання, щоб державні кошти пішли за призначенням. — Очевидно, що ваші працівники зайняті «великими грошима», однак чимало нарікань виникає на рівні кожного села, селища. — Так, ми переорієнтували свою роботу на перевірку великих бюджетних потоків, звертаємо увагу на ті моменти, які мають високу імовірність фінансових порушень, тому «турбувати» сільську раду із річними надходженнями у 50-70 тисяч гривень, витрачати час ревізора немає сенсу. Тут, скоріше, потрібен дієвий контроль громади. Власне, і законодавством про місцеве самоврядування передбачено, що депутати повинні звітуватися перед виборцями, сільський голова. І те, що таких звітів не проводиться, що громадяни не звертають на це увагу — велика проблема, яка дає змогу розвиватися всіляким зловживанням, особливо при розподілі земельних ресурсів. У сільської ради є земля, але немає грошей. І така бідність переслідує чи не всі сільради на Рівенщині. А чому бідні? Тому що безконтрольно роздають земельні паї, не збирають плати за оренду землі, з міста приходять гроші, які за безцінь скуповують землю. Наші перевірки встановили, що у багатьох випадках не ведеться елементарного обліку цих процесів. Тобто голова сільради не знає, що на сьогодні є у власності громади, а що вже продано, чи сплачується орендна плата тощо. А це ж — надходження до місцевого бюджету, це кошти на ремонт доріг, шкіл, садків. — І все-таки, які найбільші зміни відбулися у роботі КРУ за півроку? — Напевне, найголовніше — це те, що перед фахівцями КРУ стоїть тепер завдання перейти від виключно перевірок до аудиту, тобто до аналізу ефективності використання бюджетних коштів. Наприклад, коли ми досліджували здійснення обласної програми з розробки торфовищ, вкладення коштів у розвиток шкіл, ми побачили, що реальної віддачі, користі для людей у якості надання послуг, розвитку технічної бази немає. Тобто гроші витрачаються законно, а результату немає. Думаю, наші висновки і пропозиції знайдуть своє втілення, а державні гроші витрачатимуться не лише законно, але й раціонально.
