То автоспортсмени чи «індіанці на конях»?

У Рівному з’являється все більше прихильників екстремальної їзди. Одні захоплюються гонками, інші дрифтом, тобто різкими поворотами, третім до вподоби облаштовувати свої автомобілі гучними аудіосистемами і посеред ночі демонструвати їхню потужність.

Ті, хто «газує» вулицями міста, називають себе автоспортсменами. Рівняни ж, яким заважає ревіння двигунів і вищання шин, викликають поліцію, бо вважають таких водіїв хуліганами. А поліція, яка поки що зупинити нічні балагани не може, називає порушників по-своєму — «індіанцями на конях».

Якщо ті, хто змагається у швидкості, виїжджають або на Дубенську, або на трасу Київ-Чоп, то дрифтери та прихильники автотюнингу віддавна збираються на стоянці біля ТЦ «Екватор». Щосуботи від 22-ї години й до півночі там відбуваються змагання. І хоч власники торгового центру не в захваті й щоразу викликають поліцію, як і мешканці сусідніх житлових будинків, зупинити «ревіння» досі не змогли.

Активніше дрифтерів почали обговорювати після того, як вони то влаштували «покази» біля драмтеатру у центрі Рівного, то зупинили рух на житинському кільці. Патрульні склали на водіїв протоколи за «порушення, що спричинили створення аварійної обстановки». Відповідальність за це — 680 грн. штрафу або позбавлення права керування на 6-12 місяців. За «паління шин» біля «Екватора» навіть відкрито кримінальне провадження за хуліганство, покарання за яке уже більше — до трьох років за гратами. Проте і наступної суботи, і через одну на Макарова знову зберуться десятки автомобілістів, частина з яких приїде «інкогніто» — на так званих євробляхах.

Ростислав Рараговський, підприємець та рівненський дрифтер: — Рівне колись було одним з автоспортивних міст, у нас збудували мототрек. Ми хочемо відродити статус автоспортивного міста. Нині у Рівному є близько 70 людей, які активно займаються автоспортом. Ми не хочемо їздити дорогами, сперечатися з поліцією чи заважати мешканцям, ми лише хочемо розвиватися, щоб брати участь у змаганнях. Ми виступаємо проти алкоголю, наркотиків. Хочемо, аби молодь краще у майстернях вдосконалювала свої авто, а не йшла по барах.

Автоспорт розвинений у всіх країнах Європи. У Латвії, де два мільйони населення, є 50 автомайданчиків, у Польщі — близько 200. Кожне місто в Європі, де понад 10 тисяч населення, має автомобільні майданчики. У Білорусі та Росії також їх чимало. А у нас одне — не дати людям виїхати з гаража. У Рівному ж навіть немає звичайного картингу для дітей. Бо влада не хоче нічого робити.

У Рівному є спортсмени, які десятки тисяч гривень вклали у свої автомобілі та їздять за кордон на змагання, бо в Україні — ніде. Ми готові слухати пропозиції, де можемо займатися, але ж до нас навіть ніхто не підходить. Ми зверталися в аеропорт, нам сказали, що він — за іншою організацією, щоб ми туди навіть не підходили, мототрек теж фактично у приватній власності. «Екватор» наразі — єдине безпечне місце, де ми можемо демонструвати свої вміння. Минулої суботи приїхали подивитися на нас близько тисячі людей різного віку, і не лише з Рівного.

Нам кажуть, що ми — порушники. Але що ми порушили? Ми лише хочемо розвивати автоспорт. Мені 31 рік, у мене бізнес в Європі та Україні, а з мене роблять порушника, хоча я не порушую законів на дорогах.

Власник бордового BMW, який влаштував дрифт на кільці, продав своє авто луцькій автошколі й хотів на згадку про свою роботу над цим авто зняти відео. Мав мало часу, тому і не попередив поліцію. Хоча мав би, щоб перекрили рух. Ми також визнаємо, що порушили правила дорожнього руху ті, хто дрифтував у центрі Рівного. Хто порушує — має нести відповідальність.

Спілкуюся з мешканцями прилеглих до «Екватора» будинків, шукаючи консенсусу. Прошу про співпрацю: вони миритимуться з двома годинами шуму по суботах, натомість ми будемо стежити, аби ніхто не порушував тишу в інші дні тижня. Але люди до нас негативно ставляться. Прикро, що немає порозуміння.

Сергій Паладійчук, секретар Рівненської міської ради:

— Дрифтування — складний вид спорту, який потребує не лише спеціалізованої ділянки, а й медичного супроводу. А те, що у нас, коли молоді хлопці й дівчата хочуть показати себе, — це не спорт, а протизаконні дії. У нас є майданчик для тих, хто хоче займатися швидкою їздою, — на рівненському летовищі. Звісно, не безкоштовно. А от ділянки для дрифту в Рівному немає. Для чого її взагалі робити? Для молодиків, які хочуть похизуватися і познімали глушники? Якщо для спорту, то потрібно сідати й обговорювати питання з відповідними спортивними федераціями. А звернення від Федерації автоспорту до нас не було. Громадських організацій є багато — не можемо ж ми виконувати всі їхні забаганки. Грошей на все немає, тож потрібно розуміти, яку користь отримає місто.

Ігор Насинюк, директор Міжнародного аеропорту «Рівне»:

— В аеропорту є смуга завдовжки 600 метрів і завширшки 22 метри, на якій можна проводити автозмагання. Торік у нас уже одні такі були. Ми готові здавати цю смугу в оренду, коли немає польотів, але, відповідно, за це має бути оплата. Оскільки аеропорт — режимний об’єкт, мої працівники повинні будуть вийти на роботу на час змагань, потрібно робити пропускний режим. А отже, має бути відповідальна людина.

Так, до мене приходили представники дрифтерів, але заявили, що вони — громадська організація, а тому хочуть отримати доступ до аеропорту безплатно, і не вказали людини, яка нестиме за все відповідальність, отримає всі дозволи, забезпечить супровід медиків та рятувальників. Звісно, я не погодився на таке.

Сергій Мерчук, начальник управління патрульної поліції на Рівненщині:

— Так звані дрифтери — це злісні порушники правил дорожнього руху. Заявляють, що вони займаються спортом. Але який це спорт? Можливо, у деяких країнах це і спорт, але потрібно підходити до цього законно — знайти легальний майданчик, на якому шум не заважатиме громадянам.

Ми неодноразово складали адміністративні матеріали на дрифтерів, щодо ситуації на «Екваторі» порушено кримінальну справу. Торік ми навіть затримували найбільш агресивних, але тоді на нас почали подавати скарги у прокуратуру. Хоча під час огляду цих громадян знаходили далеко не спортивні речі…

У майбутньому ми більш жорстко реагуватимемо на подібні випадки. Золотій молоді потрібно розуміти, що вона має поважати мешканців міста. А хочуть займатися спортом — нехай звертаються до міської, обласної влади. Таких звернень, наскільки відомо, не було. У нас є мототрек, де спортсмени організувалися і займаються професійно, а ті біля «Екватора» як індіанці на конях ганяють.

Алла САДОВНИК.