Назву цього колективу знають, певне, тільки шанувальники електронної музики, дехто навіть плутає їх з кримським рокабільним колективом «Tomato Juice». Хоча за стилем музики — це дві великі різниці. «Tomato Jaws», тобто «Томатні щелепи», — унікальний електронний проект, котрий поєднує танцювальну клубну музику у стилі «deep house» з жіночим вокалом і живим акомпанементом сопілки. Минулої неділі вперше ознайомитись із творчістю команди мали можливість відвідувачі клубу «Гавана».
Назву цього колективу знають, певне, тільки шанувальники електронної музики, дехто навіть плутає їх з кримським рокабільним колективом «Tomato Juice». Хоча за стилем музики — це дві великі різниці. «Tomato Jaws», тобто «Томатні щелепи», — унікальний електронний проект, котрий поєднує танцювальну клубну музику у стилі «deep house» з жіночим вокалом і живим акомпанементом сопілки. Минулої неділі вперше ознайомитись із творчістю команди мали можливість відвідувачі клубу «Гавана». Проект «Tomato Jaws» — це вокалістка Ната і два ді-джеї — її брат Павло та друг сім’ї Олександр. Колективу чотири роки, останні два роки працюють саме у нинішньому стилі. Минулий рік команді запам’ятався виступом на «Казантипі», а ще більше — зникненням там музичних інструментів і апаратури. — Ната, як ваша музика існує в Україні? — Ніяк. Я дивуюсь, як нас знаходять організатори концертів, адже зиску від нас мало: на касі — нуль, на барі — нуль. Але завжди знаходиться декілька чоловік, яким це подобається. Переважно це музиканти та ді-джеї. — Це у нас. А Європа? — В європейських «тусовках» я відома більше своєю співпрацею з дівчиною на ім’я Zavoloka — вона міксує, а я граю на сопілці. А наш проект, мабуть, відомий тільки в Росії — незабаром там планується вихід нашого альбому. Окрім того, я записую спільний диск із ді-джеєм R-Tem — автором гімну «Казантипу» минулого року. У нас же люди не готові до некомерційної музики, навіть на танцполах ми нині відчуваємо засилля якихось певних смаків. У таких умовах важко щось робити. Тим більше, що у нас електронних музикантів, які грають «live» (з «живими» інструментами), майже немає. — Як ти прийшла в музику? — Я не професійна співачка, але професійний музикант. На сопілці я вчилася грати з чотирьох років, у мене дідусь — майстер народних інструментів. Спочатку я виступала з симфонічним оркестром у музичній школі, у музучилищі. Але коли захопилася електронною музикою, вирішила спробувати поєднати ці дві речі й ось вже місяців три ми експериментуємо. Мені дуже подобається — це наша фішка.
