Цьогоріч Рівне планує залучити до свого бюджету рекордну суму — понад 3,1 мільярда гривень. Багато хто, щоправда, сумнівається, що така сума доходів є реальною. Є зауваження й до того, на що саме збираються цю суму витрачати. Але саме такий бюджет на цей рік затвердила міська рада Рівного — за цей документ проголосували 26 міських депутатів.
Юрій Чаборай, депутат міськради:
— Бюджет громади є недолугим бюджетом проїдання і, маючи непогані надходження, не має нічого спільного з розвитком громади, не передбачає виділення коштів на зміцнення обороноздатності міста чи області. Бюджет на 2023 рік не закриває питання підтримки військових на північному напрямку, попри загрозу нападу з боку Білорусі. Зате суттєво збільшено обсяги фінансування комунальних підприємств, де гроші просто зникають і витрачаються на проїдання, виплату премій і таке інше. Цей бюджет не має нічого спільного з бюджетом міста, яке перебуває у воєнному стані.
Галина Кульчинська, депутатка міськради:
— Було б справді добре, якби в міста були ці 3 мільярди, та мені здається, що очікувані надходження дещо завищені... Як завжди, велика частина бюджетних коштів іде на захищені статті — заробітні плати бюджетникам, нарахування, комунальні послуги. Зокрема, найбільша галузь — освіта, налічує 7 тисяч працівників. Держава урізала субвенцію на освіту, поклала її на місцеве самоврядування… Це один з аргументів, чому наша фракція все-таки проголосувала за бюджет, бо це важливо — дати перед новим роком людям зрозуміти, що місто їх підтримує, що зарплата буде.
Що в тому бюджеті ще не зовсім так, то це капітальні видатки. Ми наполягли, щоб 50 мільйонів зняли з розгляду. Перше — це 30 мільйонів на програму «Тепле місто», взагалі незрозуміло, на що вони мали іти. Розписаних заходів поетапно ми не отримали. Друге — 20 мільйонів на капітальні видатки ЖКГ, не вказано в документах сесії, на що вони чітко мали йти.
Ще викликають сумніви 15 мільйонів на муніципальну варту. Коли її створювали, то говорили, що вони будуть заробляти самі на себе: штрафами за неправильне паркування, несанкціоновану торгівлю та інше. Але ми не побачили цієї роботи.
Я вважаю, що треба дискутувати, доводити свою позицію, захищати — в діалозі. Ми так і зробили, і ці 50 мільйонів зняли з розгляду.
Святослав Клічук, єдиний з депутатів при голосуванні «утримався»:
— До багатьох документів багато питань: чому додаємо ставки для «Пласту», а сума фінансування в цьому році менша, ніж торік? Ми говоримо, що електронний квиток впровадимо, а потім компенсувати будемо, але вже є 7 мільйонів для конкретних фірм, які «дружні» до одного з чоловіків, який буде голосувати... Чому озеро навіть не починали чистити, хоча б якісь підготовчі роботи? Так не потрібно, так не робиться, так не треба ділити бюджет! Ми ж не кнопкодави? Раз на рік приймаємо таке рішення, від якого все буде залежати.
Микола Бляшин, єдиний з депутатів голосував «проти»:
— У попередньому скликанні ми на бюджетній комісії заслуховували доповіді від головних розпорядників коштів, що саме було зроблено, і дивилися, на що їх надати. А цього року документи нам давали по ходу. От торік близько 30 мільйонів виділили на озеленення міста, і в цьому році на це заклали 35 млн. Я не проти озеленення, але хочу знати, на що ті кошти пішли і на що підуть? Знову понад 30 мільйонів на благоустрій — а на які об’єкти ці гроші витратять? Немає навіть усної інформації, а мала би бути письмово, з розшифровкою! Бюджетна комісія вперше за всі роки, що я в комісії, не дала жодної пропозиції до видаткової частини бюджету! Або виконавчі органи влади і міський голова зробили бюджет, який їм треба, і забезпечили дуже швидке його прийняття… Або всім все було наперед зрозуміло або нічого не зрозуміло — це ненормальна ситуація. Ні про яку відкритість у розподілі коштів мова не йде. Тому я й не голосував.
Олександр Третяк, міський голова Рівного:
— Я б охарактеризував його як бюджет перемоги, бо це найвищий рівень доходів загального фонду бюджету за всю історію міста — понад 3 мільярди 157 мільйонів гривень. Дякую військовим, підприємцям, усім платникам податків, хто дотичний до наповнення бюджету. Ви бачили, що попри критичні виступи, депутати підтримали бюджет. По-друге, Рівне чимало коштів виділяло і буде виділяти для військових. Ми прийняли зараз базовий бюджет. Кошти на капітальні видатки, кошти на потреби військових будуть розглядатися на лютневій сесії.
Наталія Майорова, депутатка, член бюджетної комісії:
— Якщо говорити про загальну частину бюджету, то видатки в усіх сферах передбачено у достатньому розмірі. Освіта, медицина, заклади культури і спорту — закладено кошти на зарплати, оплату комунальних послуг та інші витрати.
Зокрема, додатково запланували 43 мільйони на заробітну плату вчителям на випадок зменшення розміру освітньої субвенції. 75 млн передбачено у резервному фонді — ці кошти дозволять оперативно вирішувати нагальні питання громади, що можуть виникнути цієї непростої для України зими, допомагати, як і в 2022 році, батальйону Рівненської територіальної оборони ЗСУ, тощо. На понад 22 мільйони у порівнянні з цим роком зросте сума підтримки по програмі «Турбота». Зокрема, кошти буде направлено на виготовлення пам’ятників загиблим героям, виплати дітям, батьки яких загинули на війні, та особам з інвалідністю, що травмувались під час бойових дій. Передбачили 5 мільйонів на програму «Енергодім-Рівне», щоб ті ОСББ, які розпочали втілення заходів з енергоефективності, вчасно отримали відшкодування відсотків за банківськими кредитами і гранти на покриття вартості будівельних робіт та обладнання.
Громадський порядок і безпека зараз важлива сфера. В бюджеті заплановано: 500 тис. грн на роботу громадських пунктів з охорони порядку та проведення рейдів і патрулювань, 5 млн грн на програму мобілізаційної підготовки та оборонної роботи, 6411,2 тис. грн на продовження програми «Безпечне місто Рівне» — встановлення вуличного відеоспостереження.
В основному, це бюджет розвитку. Капітальні видатки не закладали. У березні, маючи показники виконання бюджету 2022, переживши важкі зимові місяці, будемо планувати ці статті бюджету.
Віктор Шульга, начальник міського управління бюджету та фінансів:
— Власні доходи тергромади — це те, що заробимо — 2,5 млрд, буде субвенція з державного бюджету 520 млн. Основним джерелом доходів є податок та збір на доходи фізичних осіб, обрахована сума на 2023 рік становить 1,7 млрд грн, що майже на 7% менше ніж очікувані надходження у 2022 році. За прогнозом Мінфіну, падіння доходів по цьому податку в наступному році — розрахункова цифра складає 88,2% до очікуваних надходжень. У нашому проєкті включено 93,1%. При розрахунку цього податку враховано зростання мінімальної заробітної плати до 6700 гривень, збереження податку з грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація зарплатні працівникам бюджетних установ у цьому році не передбачена.
По доходах загального фонду. Податок на прибуток підприємств комунальної власності прогнозується 383 тис. грн. Акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі підакцизними товарами — 180 млн. грн (48 млн з продажу алкоголю і 132 млн — від тютюнових виробів, що сплачується виробниками та імпортерами). Що стосується акцизного податку з пального, то прогнозується надходження у сумі 59,4 млн по ввезеному пальному і 2,4 млн податку з виробленого в Україні пального. Податок на нерухоме майно планується отримати в розмірі 60,7 млн грн. Надходження плати за землю планується 128,3 млн гривень. Єдиний податок в нас теж є важливим джерелом надходжень, планується 353,5 млн гривень. У нас діє пільга для платників 1–2 групи до моменту припинення чи скасування військового стану. Тож в обрахунку враховано, що близько 50% будуть сумлінними і таки заплатять, а 50% скористаються пільгою.
По освітянській субвенції державою передбачено 520,6 млн гривень, що на 30 мільйонів менше ніж торік. Розподіл здійснюється Кабінетом Міністрів. Цієї суми недостатньо, і ми змушені додавати гроші з місцевого бюджету, щоб закрити дірку в оплаті праці викладачам.
Доходи спеціального фонду. Доходи бюджету розвитку складають 12,3 млн. Доходи за рахунок цільових фондів — 759 тис. (704 тис. екологічний збір і 55 тис. — надходження від відсотків за користування кредитом). Власні надходження бюджетних установ складають 59,6 млн грн.
По видатках: видатки загального фонду становлять 3 мільярди 13 мільйонів гривень. Видатки спеціального фонду — 141,5 млн, у тому числі бюджет розвитку — 81,1 млн грн. Видатки на оплату праці працівників бюджетних установ — 1,5 млрд гривень.
Олена РАКС.
