Про вільні землі в районі вул. Макарова ще донедавна ніхто й не знав. Звичайно, окрім людей, які тривалий час займалися на них городництвом. Так було б і надалі, якби не перетнулися інтереси чиновників різних рівнів і комерційних структур. Домовитися «полюбовно», схоже, нікому не вдалося. Надто вже велика ціна питання, що обраховується не одним мільйоном доларів.
Нещодавно з коридорів Рівненської райдержадміністрації вийшло звернення, що згодом було розіслане до більшості місцевих засобів масової інформації. У ньому керівництво Рівненського району спробувало розвінчати «окремих політичних діячів та суб’єктів господарювання». За твердженням авторів звернення, які цнотливо сховалися за підписом «прес-служба РДА», саме ці «діячі та суб’єкти» ледь не силоміць намагаються відібрати у шпанівської громади 29 гектарів інвестиційно привабливих земель у районі вулиці Макарова. Незважаючи на благі наміри районного керівництва, ні назви вищезгаданих суб’єктів господарювання, ні прізвища тих окремих політичних діячів не називалися. Як з’ясувалося — така таємничість у звинуваченнях була не випадкова. Окрім керівництва РДА та Шпанівської сільради, цими землями зацікавилися ще й деякі депутати обласної ради. Ще рік тому це питання можна було б вирішити за допомогою вже добре відпрацьованих схем. Земля сільськогосподарського призначення виділялася в оренду під комерційну забудову, потім забудовувалася і врешті — приватизовувалася. Механізм добре відлагоджений і нібито повністю прозорий. За принципом «кому треба, тому й дам» землю виділяли різним суб’єктам господарювання. Прикладом такого розподілу було виділення у листопаді та грудні 2007 року двом місцевим приватним підприємцям Анісімовій та Барану по 20 і 25 соток землі в районі вул. Макарова під комерційну забудову. Не було ніяких конкурсів чи аукціонів. Голова Рівненської районної адміністрації Михайло Никитюк власноруч підписав ці два розпорядження, тим самим проігнорувавши затверджений у жовтні минулого року Рівненською обласною адміністрацією тимчасовий порядок виділення земель під комерційну забудову. У цьому документі було чітко прописано, що продаж і здача в оренду землі під комерційну забудову мають відбуватися винятково на умовах аукціону чи конкурсу. Пізніше пан Никитюк свої дії пояснить економічною доцільністю для району, оскільки обидва підприємці сплатили в бюджет Шпанівської сільської ради благодійний внесок. — Ці підприємці звернулися з проханням про виділення землі в оренду ще до того, як було прийнято тимчасове положення обласної адміністрації, — повідомив кореспонденту «РВ» пан Никитюк. — Усі необхідні документи були подані до жовтня минулого року. Оскільки сільська рада Шпанова не заперечувала, я своїм розпорядженням надав їм дозвіл на виготовлення проектної документації. Підприємці у вигляді матеріальної допомоги на будівництво школи виділили, якщо я не помиляюся, 120 тисяч гривень. Все нібито логічно і наміри досить благі щодо громади Шпанова. Якби не одне «але». Звернення підприємців справді було подано до прийняття у жовтні обласною радою тимчасового порядку, але обидва розпорядження пан Никитюк підписав у листопаді та грудні. Тобто тоді, коли це положення вже набуло чинності. Крім того, у 2006 році представники підприємства «Алігатор-С» звернулися до Шпанівської сільської ради з проханням надати частину цієї земельної ділянки в оренду строком на 50 років. Сесія сільської ради залишила це питання без розгляду. Через рік «Алігатор-С» вдруге звернувся з тим самим проханням. Сільський голова і частина депутатів попередньо погодилися на пропозицію, але висунули зустрічну вимогу — профінансувати будівництво Шпанівської середньої школи (на той час — приблизно 18 мільйонів гривень). Коли підприємці погодилися, то на запитання: «Кому і на який рахунок переказувати кошти на будівництво школи?» ні сільський голова, ні голова районної адміністрації чіткої відповіді не дали. Мова йшла про те, що ці кошти мали надійти у вигляді передоплати, але сільський голова і депутати сільради натомість жодних гарантій підприємцям з приводу виділення землі не надали. Мовляв, ви переказуєте гроші нам на школу, а ми пізніше розглянемо питання оренди. «Алігатор-С» в жовтні минулого року вдруге звернувся до районної державної адміністрації. У своїй заяві підприємці просили керівництво району надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 19 гектарів (а не 29 га, як говорилося у зверненні. — Авт.) в оренду на 50 років. Окремим пунктом вказали: у разі, якщо будуть на цю землю інші бажаючі, фірма готова взяти участь в аукціоні чи конкурсі. Ця пропозиція голову РДА Михайла Никитюка, схоже, особливо не приваблювала. У встановлений законом місячний термін районна адміністрація не спромоглася надати товариству жодної відповіді. Це і слугувало причиною звернення юристів товариства до суду проти районної державної адміністрації. 18 січня цього року Адміністративний суд області приймає рішення на користь бізнесової структури, але адміністрація відмовляється його виконувати. — Звичайно, ми пропустили встановлені законом терміни, — погоджується пан Никитюк. — Але у нас на це були вагомі причини. Ми ще не знали, яким саме чином потрібно діяти, оскільки тимчасове положення було прийнято, але відпрацьованого механізму його запровадження ще не було. Це рішення суду ми вважаємо незаконним. А зважаючи на те, що Кабмін дав нам дозвіл не виконувати незаконні рішення судів, ми його виконувати не будемо. Ми підготували апеляційне оскарження цієї ухвали. Окрім пана Никитюка та вже згаданого «Алігатора-С», цією землею зацікавилися і деякі депутати обласної ради від БЮТ та УНП. Незважаючи на те, що саме ці депутати в області були одними з перших, хто ініціював проведення земельних аукціонів, тепер чомусь саме вони намагаються отримати контроль над землею без будь-якої конкуренції. Результатом такої роботи став проект угоди про наміри між Шпанівською сільською радою та обласним комунальним підприємством «Архітектурний центр». У ньому чорним по білому написано: ви нам землю в оренду, а ми вам добудовуємо школу та дорогу. Вже є навіть рішення сільради на підтримку цього проекту. Голова бюджетної комісії обласної ради Олег Хомич прокоментував проект цієї угоди так: — Завдяки цій угоді громада Шпанова нарешті отримає нормальну школу, яку з 1992 року районна адміністрація не може добудувати, і відремонтує дорогу. Сама ж позиція БЮТу щодо проведення аукціонів залишається незмінною. Але не в цьому випадку. На цих землях, окрім комерційної забудови, ми, можливо, побудуємо морг. А який може бути аукціон на будівництво моргу? Позиція пана Хомича в даному випадку виглядає не досить переконливою. Особливо зважаючи на використання ним слова «можливо». На сьогодні, за оцінкою пана Никитюка, будівництво школи обійдеться щонайменше у 25 мільйонів гривень. Навряд чи у комунального підприємства знайдуться такі гроші. А ще приблизно 5 мільйонів гривень потрібно сплатити за сільськогосподарські втрати при зміні цільового призначення цих земель. Пан Хомич обіцяє долучити до цієї справи інвесторів, після того як буде виготовлена технічна документація. Або рішенням сесії обласної ради включити до проекту забудови зведення спортивного комплексу за рахунок бюджетних коштів. Тоді усі вищеперераховані витрати покриватимуться за рахунок інвесторів або держбюджету. З бюджету, зважаючи на документальну тяганину, як відомо, кошти надходять дуже довго. Або можуть взагалі не надійти. Це поки що не більш ніж обіцянки. Якоїсь конкретики, доки земля не перейде в оренду комунального підприємства, годі чекати. Голова Рівненської РДА такі дії депутатів обласної ради називає «грабунком серед білого дня». Відповідно, підписувати угоду про наміри він не збирається. Принаймні, якщо обласна рада його до цього не змусить. Ймовірно, що під тиском депутатів обласної ради та з огляду на звернення комерційної структури до суду пан Никитюк після першого ж судового засідання поспіхом включив ці 29 гектарів до переліку об’єктів, які цього року виставлятимуться на аукціон. Навіть незважаючи на те, що вже два земельних наділи він раніше розчерком свого пера дозволив отримати вже згаданим приватним підприємцям Анісімовій та Барану. Чиновники планують провести цей аукціон вже в першому півріччі цього року. Як додаткову умову аукціону обіцяють виставити добудову Шпанівської школи та ремонт дороги. Щоправда, незрозуміло яким чином, оскільки додаткові умови згідно з законом могли прописуватися лише в конкурсах. Аукціони такого положення не передбачають. Підприємцям Анісімовій та Барану, які вже встигли зробити благодійні внески у бюджет сільської ради, аби забрати свої вже внесені у бюджет сільської ради кошти, залишається єдиний вихід — звернення до суду. Шпанівська сільська рада від офіційних коментарів з приводу земельних перипетій поки утримується. Свою позицію голова сільської ради мотивувала необхідністю більш ретельно розібратися в цій конфліктній ситуації. Тому, поки районні та обласні чиновники між собою розбиратимуться, хто правий, а хто ні, сільрада, скоріше за все, виконуватиме роль стороннього спостерігача.
