77-річна Тетяна Товкач - жителька села Тріскині Сарненського району, яка без медичної освіти вправляє вивихи, спинні грижі і знімає «защемлення нервів».
Цілителька пояснює: усі дива її руками творить Господь. Вона ходить у храм, щиро молиться і співає у церковному хорі.
Розпочалося все понад 25 літ тому, коли поліські жінки їздили на заробітки сапати буряки у Білгородську область Росії. Вирушила з ними і пані Тетяна. Після важкої та виснажливої роботи одній із односельчанок стало зле - защемило спину, тож жінка не могла працювати.
– Кажу їй: «Лягай-но, спробую тобі допомогти», – пригадує Тетяна Товкач для «Вісника». – Поклала її на підлогу, попробувала руками, якось одразу відчула хворе місце. Жінці стало легше, вона встала і знову працювала на буряках, ніби нічого й не сталося. Я спочатку навіть нікому не признавалася, що вмію таке робити. Не було у нашому роду костоправів: ні батьки, ні діди не займалися лікуванням і народною медициною. Я все відчуваю пальцями, а звідки взялися такі знання, не можу пояснити, – дивується жінка. – Мені Богом було сказано: «Будуть до тебе люди йти, як вода пливти». Адже хворих не я зцілюю, а Господь моїми руками.
Приходять до цілительки люди з різними травмами, наприклад, з тріщинами чи вивихами. Звертаються чоловіки і жінки з болем у спині: як кажуть у народі, коли «диски зіскакують». Пані Тетяна тільки проведе руками, й одразу відчуває, що десь нерв затиснутий. А коли вправить, то радить пацієнтам зробити три уколи диклоберлу через день.
– І сьогодні був один хлопець. Ледве зайшов у хату, такий перекособочений і перекривлений, – розповідає Тетяна Кирилівна. – Каже, що хотів підняти бетонного стовпчика, й одразу впав. То я йому вправила спину, і він нормально пішов. Так хлопчина дякував, не надякувався.
Пацієнти їдуть до жінки-костоправа і з ближніх сіл, і з сусідніх містечок, і з Рівного. Вона нікому не відмовляє, а всім намагається допомогти. Тетяна Товкач пригадує: якось занесли до неї у хату чоловіка, поклали його на підлогу, а він плаче від болю і просить допомогти, бо не може витримати. А після однієї лікувальної процедури встав і пішов своїми ногами.
– То мені переказували, що на зібранні у Великих Цепцевичах дякував за зцілення. А через два тижні його жінка не могла з ліжка встати. То мене машиною завезли до неї, і я їй допомогла.
