На телеекрані нова позначка з’явилася. Якась цяточка у нижньому кутку, чи то трикутник, чи то квадрат. Маленька дуже для моїх очей. Думав, що це наворот який сучасний. Що, може, з його допомогою можна послугу додаткову отримати, наприклад назавжди виключити звук в окремих програмах. Потім діти пояснили, що ці позначки визначають категорію кінофільму.
На телеекрані нова позначка з’явилася. Якась цяточка у нижньому кутку, чи то трикутник, чи то квадрат. Маленька дуже для моїх очей. Думав, що це наворот який сучасний. Що, може, з його допомогою можна послугу додаткову отримати, наприклад назавжди виключити звук в окремих програмах. Потім діти пояснили, що ці позначки визначають категорію кінофільму. На кожну категорію — своя позначка. А де список категорій? Раніше просто було: фільми були або хороші, або погані. Хороші показували по телевізору часто, погані не так, особливо останнім часом, коли телеканали б’ються за якийсь рейтинг. Знов мені діти пояснюють, вдруге, як особливо тямущому, що категорія фільму не в його хорошості чи поганості, а в кількості на екрані еротики і насильства. Побачив цяточку, значить зараз насильство почнеться чи ота сама еротика. Тож або швиденько перемикай канал, або сиди чекай, слинку ковтай. Власне, досі мені й без цяточки було видно, коли показують мордобій або голу бабу. То тепер, значить, у куточок слід дивитися, аби пересвідчитись, що ця баба на екрані справді гола, а мордобій відповідає критеріям. Добре, хто ж ці цяточки ставити буде? Бо воно як кому подобається, скільки людей, стільки й смаків. Один після кіно ніч спати не буде, сльозами вмиватиметься чи від страху труситиметься, а іншому хоч би що! Здається, друзі мої, дурять нас у черговий раз. Бо якщо ці позначки на екранах слід ставити, то хтось цим має займатися. Значить, підросло нове покоління діточок у київського начальства, позакінчували університети та академії. Слід прилаштовувати кудись. Щоб тепло було, зарплата регулярно, а головне, щоб головою не дуже думати. А тут і вакансії повідкриваються в експертних комісіях з розставляння цяточок на екранах наших телевізорів. Очолять цю справу, звісно ж, дорослі дяді й тьоті з науковими званнями і всякими титулами. Але ж робити вони нічого не будуть. Це як начальник міліції — член спілки письменників чи композиторів. Знаєте, є у нас такі. Коли йому ту музику писати чи повісті з оповіданнями? Просто давали колись ці квитки членські, ось і йому перепало. А тим часом кілька лейтенантиків з постів знято, щоб хоч щось за того генерала написали. Так і в цих комісіях. За спинами голів, які нічого не роблять, буде штат працівників, які, окрім того, що нічого не робитимуть, будуть ще й створювати проблеми начальству. Фільми, наприклад, у робочий час дивитися з насильством всяким. Ой, забув, це ж робота така тепер у них. А я тоді що роблю? За безплатно це кіно з цяточкою переглядаю? Не дочекаєтесь, переключаю на футбол. Там поки що без цяточок, хоча і насильство є, і щось еротичне інколи проглядає...