Сьогодні у Державному архіві області рівнянам розповіли про документи, з якими треба працювати для того, щоб скласти свій родовід. А також куди звертатися та яку інформацію треба знати для того, щоб знайти своїх рідних. На Рівненщині у селах багато документів знищували, тому чимало відомостей про сільських жителів не збереглося, проте у Рівне, навпаки, архівні документи привозили. Робили це німці. Тому про міських жителів збереглося більше.
Начальниця відділу використання інформації Державного архіву Рівненської області Людмила Леонова розповіла, що треба знати, коли йдете в архів:
Найперше, варто орієнтуватися, у якому історичному регіоні жив ваш родич, назву населеного пункту, прізвище, дату народження, укладення шлюбу, смерті. Також не менш важливо те, яку релігію сповідував ваш родич та його майновий стан. Багато інформації можна знайти за погосподарськими книгами (документи первинного обліку в сільських радах народних депутатів з 1935 року). Також є документи, у яких є сповідальні відомості. Так, у давнину, коли під час Великого посту родина йшла до сповіді, то її вносили у відповідний список. Багато інформації можна дізнатися й за шлюбними оповідями. Перед вінчанням молодята йшли до священика на співбесіду і розповідали йому про свою родину. Якщо ваші родичі мали магазин, то для того, щоб отримати ліцензію, заводили реєстраційні справи на ведення бізнесу. Також є іпотечні справи, у яких зазначено, хто та яке майно закладав для того, аби взяти кредит. За допомогою списків загиблих або людей, які пропали безвісти під час Другої світової війни. Окрім того, у кожній області є книги пам’яті, скорботи, у яких також можна віднайти корисну інформацію.
Старша наукова співробітниця Олена Гумінська розповідає:
Якщо до нас звертаються рівняни, предки яких жили в інших областях, то ми робимо запит в Державний архів певної області і таким чином отримуємо інформацію. Запитів на пошук своїх рідних є дуже багато. Шукають і своїх рідних, і національність, і походження. На запит ми відповідаємо протягом місяця. А якщо людина особисто приходить, то працює скільки їй потрібно. У Рівненському архіві найстаріший документ зберігся з кінця 1780 року (кінець 18 століття).
Також п. Олена пояснила, що інформація з пошуку відомостей за одним прізвищем коштує 51 грн 30 коп. А для того, щоб працівники архіву склали повне родинне дерево, то треба заплатити 700 грн.