Висота дідуха у містечку - майже два метри. Згодом його спалять щоб закликати весну.
Про це повідомили у Корецькому Центрі дитячої та юнацької творчості.
Нагадаємо, що діду́х — українська різдвяна прикраса з колосків, символ предка-покровителя, зачинателя роду; а також — символ урожаю, добробуту та багатства. Він складається з найкращого збіжжя, може прикрашатися кольоровими нитками, стрічками, квітами, плодами.
На Свят-вечір господар будинку забирав дідух і обходив із ним обійстя. Далі вносив дідух до хати і, переступивши поріг, знімав шапку та промовляв віншування: «Віншую вас з щастям, здоров'ям, з цим Святим Вечером, щоб ми в щасті й здоров'ї ці свята провели та других дочекались — від ста літ до ста літ — поки нам Пан Біг назначив вік!». Потім господар ставив дідух на покутті під іконами.
Свою обрядову роль дідух виконує упродовж усіх Різдвяних свят, зберігається в оселі до Нового року або до Водохреща. Після цього дідух виносять з настанням темряви на вигін або в сад і спалюють, щоб прикликати цим весну. Попіл дівчата потім висипають на город «щоб родили огірки».
