Народне свято 14 серпня відоме під назвами Медовий Спас, Маковія, мокрий Маккавей.
У Рівненській єпархії Православної Церкви України пояснили, чому є три свята, пов'язані зі Спасом, і звідки виникли всі назви.
- Щодо «першого», «другого» чи «третього» Спаса. По суті, це суто умовні назви, які, судячи з усього, з’явилися через черговість у календарі, адже ці три свята – Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього (14 серпня), Преображення Господнє (19 серпня) та перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образа Господа Ісуса Христа (29 серпня) – це три різних релігійних свята, не пов’язаних між собою ані хронологічно, ані географічно, ані змістовно, - йдеться у повідомленні.
Свято Спаса називають «медовим», «яблучним», «горіховим», «хлібним», «полотняним» та іншими народними назвами через продукти, які у цей час приносили на освячення до храму.
- Молитва чину освячення плодів на Преображення Господнє згадує усі плоди, які Господь виростив «на втіху та споживання роду людського». Вона нагадує, що ці плоди – це благословіння Боже, і просить Господа: «Тих, що працюють коло них, благослови в добрім здоров’ї й спокою зібрати їх, а всіх людей Твоїх благослови споживати ці дари Твої на здоров’я тілу, душі на спасіння, щоб вдячні Тобі були і на честь і на славу Твою споживати їх сподобилися». Саме тому з давніх-давен і до сьогодні з почуття вдячності Богу віряни приносять до храму перші достиглі плоди для освячення.
