Розробляло генеральний план забудови Рівного державне підприємство «Діпромісто». Востаннє зміни до нього вносили у 2007 році, позалишавши «ляпи», з яких можна хіба посміятися. Наприклад, «Текстильник» на плані опинився біля краєзнавчого музею.
Торік міська влада планувала внести зміни до генплану, які, тоді порахували, мали обійтися у трохи більше мільйона гривень. Пояснювали, що місто змінюється і генплан морально застарів. Наприклад, Рівне давно втратило великі об’єкти промисловості й навряд чи їх відновлюватимуть, натомість виникає потреба у земельних ділянках для житлового будівництва. А будувати всупереч вказаному на генплані зонуванню (визначеним ділянкам для різних типів забудови), за законодавством, не можна.
— Люди приносять чимало своїх заяв, пропозицій управлінню архітектури, тож доцільніше розробити новий генеральний план, – зазначає заступник міського голови Рівного Віталій Герман. — Законодавство передбачає, що змінювати генплан можна раз у п’ять років. Торік ми відмовилися від коригування, вирішивши, що краще замовити новий, тим більше, що у нього складовою має увійти історико-архітектурний опорний план, над яким наразі працюють. І уже у місцевих спеціалістів, а не київських, які добре не знали міста, а тому і допустили багато помилок. Перед тим, як визначати, в яку суму обійдеться робота та хто її виконуватиме, міська рада має ухвалити спеціальну програму. До обговорення генплану залучимо рівненських урбаністів, архітекторів. Також хочемо піти шляхом, який обрала Вінниця, і замовити розробку документа у свого комунального підприємства. У Вінниці спеціально створювали, у нас же є Архбуднагляд.
До речі, комунальне підприємство «Рівненський архітектурно-будівельний нагляд» міська рада створила у 2005 році для «діяльності у сфері інжинірингу, геології та геодезії і надання послуг технічного консультування у цих сферах». Керує підприємством Микола Дядюсь, якого свого часу міський голова Володимир Хомко хотів зробити головним архітектором міста.
