Cкульптурна композиція пам’яті Григорія Сковороди безперечно стала окрасою скверу Українських добровольців у Рівному. Виготовили її два рівненських майстри Григорій Токарєв і Олександр Козачук. А консультував різблярів голова обласного осередку Національної спілки художників України Петро Подолець.
Створення дерев’яного шедевра ініціювала громадська активістка Тетяна Гонтар, яка знайшла майстрів, щоб втілити задумане, повідомляє 7 Днів. Спонсорами стали директор Рівненського пивзаводу Маріян Года та міське управління культури і туризму.
– Коли мені запропонували долучитися до створення скульптурної композиції Григорія Сковороди,я погодився, навіть не роздумуючи, – розповідає Маріян Года, – Бо, по-перше, дуже шаную нашого українського філософа. А по-друге, йшлося про сквер Українських добровольців, що розташований у районі пивзаводу, яким ми опікуємося. Тож, як на мене, кращого, ніж у цьому творчому задумі, символічного поєднання мудрості та мужності просто не може бути. Не менш знаменне й те, що урочисте відкриття скульптурної композиції пам’яті Григорія Сковороди відбудеться 24 серпня, у День незалежності.
Майстри кажуть, що охоче відгукнулися втілити задум, бо й самі розуміють, що пам’ять про відомого українського філософа Григорія Сковороду має жити серед людей. Разом з тим, Олександр Козачук зізнається, що скульптурна композиція, котру вирізували з дуба бензопилою, а деталі відточували стамесками упродовж 4 місяців, – одна з найважчих, яку будь-коли виконували з дерева. Вона складається з декількох частин: постать Григорія Сковороди – з однієї колоди, книжка – з двох, лавка і дерево також з окремих колод.
Автори композиції сподіваються, що скульптура буде стояти років сорок, а то й більше і стане улюбленою фото зоною рівнян та гостей обласного центру. При цьому майстри дуже б хотіли, щоб батьки слідкували за своїми дітьми і не дозволяли їм вилазити на різані фігури. Бо це не атракціон чи місце демонстрації гнучкості.
Хоч скульптура й дерев’яна, та встановити її без допомоги друзів було б складно: хтось бетон розмішував, інші слідкували за маніпулятором, який залучали для встановлення. Робота знайшлася усім. Та окрема подяка від майстрів – Володимиру Мартинюку і Володимиру Назаруку.
Разом з тим майстри, прагнуть відродити у місті мистецтво дерев’яної скульптури.
