— Чи не страшно було переходити з порівняно благополучного «Гарая» до не надто стабільного «Вереса», який за останні два сезони вже «зжив» двох приїзжих тренерів?
— Я знав, що у «Вересі» важко з фінансами, у Львові ж я почувався цілком нормально. Проте захотілося спробувати себе на вищому рівні, на рівні ПФЛ. Сумніви були. Проте друзі все ж мене переконали.
— Хто вам допомагатиме на тренерському містку?
— З помічником ми поки що не визначились, хоча хотілося, щоб це був хтось із місцевих.
— Як вам нинішня команда?
— Як мені повідомили, склад порівняно з минулим сезоном практично не змінився, майже усі залишились. З гравцями зараз тільки знайомлюся.
— Ваш попередник запросив до «Вереса» групу гравців з Закарпаття, чи побачимо ми тепер львівських «легіонерів»?
— Я маю «на олівці» цілу групу футболістів, один дзвінок — і вони тут. Але якщо місцеві гравці будуть відповідати стандартам, то ніхто нікого запрошувати не буде, адже це додаткові витрати.
— З планом підготовки до сезону вже визначились?
— Є попередня домовленість про проведення збору в Мукачевому, хоча, якщо не вдасться владнати фінансові питання, готуватимемось тут. Остаточно все вирішиться після приїзду Володимира Йосиповича.
— А це хто такий?
— Володимир Мушинський — це селекціонер запорізького «Металурга». Цілком ймовірно, що між «Металургом» та «Вересом» буде налагоджена співпраця. Скажімо, вони на правах оренди даватимуть нам футболістів і таке інше.
— Про себе щось розкажете?
— Народився я у 1966 році на Львівщині в одному селі з такими відомими футболістами, як Ігор Яворський, Іван Гамалій. У вісім років пішов до школи СКА. Шістнадцятого липня у мене весілля. Обраницю звати Мар’яна, познайомилися у Львові на футболі.
— Це ваш перший шлюб?
— Так, раніше за футболом все не було часу.
