Додатково до критичної залежності від російського газу і ядерного палива, Україна легко і невимушено "сіла" ще й на енерговугільну "голку".
Запаси антрациту обвалилися на чверть, а саме на такому вугіллі працює половина з 14 великих українських ТЕС, — пише ZN.UA. Після першої партії південноафриканського вугілля трохи покращилася ситуація для теплоенергетики, однак це викликало великий скандал через ціну і якість. Тепер з країн далекого зарубіжжя, які видобувають антрацит, майбутньої зими варто розраховувати тільки на Австралію. У неї вже почав купувати вугілля Ринат Ахметов. Тим часом вугільний конфлікт призвів до того, що обсяги планованих поставок з ПАР, призначених державному "Центренерго", можуть скоротитися вдвічі від раніше запланованих — до півмільйона тонн.
Але тут же з'явилося "російське" вугілля. Договори укладено на поставку 320 тисяч тонн вугілля українського походження і 509 тисяч тонн російського енергетичного вугілля. Разом з південноафриканським це становитиме 1,08 млн. тонн, — пише автор. У повідомленні "Центренерго" йдеться про те, що це — наслідок "розпоряджень уряду з приводу вживання вичерпних заходів щодо диверсифікації джерел енергетичного вугілля". В "перекладі" це означає, що половина зазначеного обсягу буде поставлена з Росії", — йдеться в статті.
"Цікаве й формулювання "вугілля українського походження". На контрольованій українською владою і військами території немає працюючих шахт, що добувають енергетичні марки вугілля. Так що, скоріше за все, мова йде про завислі на окупованій Луганщині запаси вугілля з можливістю постачання через територію РФ", — відзначає автор статті в ZN.UA.
При цьому, згідно зі статистикою Міненерговугілля, виявилося, що ще в жовтні на експорт пішло до 40 тис. тонн вугілля марки "А", а по Донецькій залізниці було відвантажено 76 тис. тонн вугілля марок "А" і "Т". "І це в той час, коли Україна відчайдушно шукала ці марки вугілля на ринку. У міністерстві вважають, що це вугілля з "копанок" і що хтось непогано на цьому нагрів руки", — йдеться в статті.
Як зазначає автор, по суті, на додачу до критичної залежності від російського газу і ядерного палива, ми легко і невимушено "сіли" ще й на енерговугільну "голку". Крім того в липні-серпні сепаратисти почали методично підривати мости на Донбасі, швидко паралізувавши таким способом перевезення вугілля залізницею. Дивно, але залізничний напрям на Росію майже не постраждав.
