Національний університет водного господарства та природокористування, раніше відомий далеко за межами Рівного та України, відновлює свою колишню славу. Про те, чому саме "водник" варто обрати для навчання, в інтерв'ю з Миколою Корецьким, в.о. ректора університету.
"Університет починає нове життя. І я вірю, що ви, шановні абітурієнти, йому у цьому допоможете. Ми пропонуємо вам нові спеціальності, що відповідають вимогам часу, хорошу наукову базу, визнану в Україні й у світі, можливість отримати подвійний диплом і роботу як на підприємствах України, так і за кордоном. Ми переглянули навчальні плани та базу проходження практик. Формальність і неякісність — слова, які застосувати щодо нашого університету не можна буде. Я знаю, що потрібно нашим студентам. Вірю, що спільними зусиллями нам щодень вдаватиметься покращити наш університет. І я просто впевнений, що не лише на першому курсі, коли поступите, а й на п'ятому, коли закінчуватимете навчання, ви ні на мить не пожалкуєте, що обрали Національний університет водного господарства та природокористування".
Микола Сорока, президент НУВГП.
Національний університет водного господарства та природокористування, раніше відомий далеко за межами Рівного та України, відновлює свою колишню славу. Про те, чому саме "водник" варто обрати для навчання, в інтерв'ю з Миколою Корецьким, в.о. ректора університету.
|
| Микола Корецький |
— Актуальною для студентів є тема виплати стипендій. Чи університет забезпечує її стабільну виплату, чи заохочує студентів іншими фінансовими винагородами?
— Рік тому, коли змінилось керівництво університету, ми виявили понад восьмимільйонну дірку у бюджеті; обігових коштів, які університет заробляв, не було — їх проїли за останні п'ять-сім років. Якби не президент університету Микола Сорока, нам би не вдалося знайти необхідні ресурси. Та все минулося. Жодних затримок чи недовиплат стипендій та зарплат не буде. Тим паче, що ми запровадили ефективну систему економії і вже покрили усю нестачу. В подальшому таких загроз не виникатиме.
А успішні студенти обов'язково будуть винагороджені, адже є можливість отримувати стипендію Верховної Ради, Кабінету Міністрів, обласної державної адміністрації, а також президента нашого університету Миколи Сороки. Окрім того, я з дружиною встановив свою стипендію, яку виплачуватимемо посеместрово одному найкращому студенту, який є сиротою або напівсиротою. Щомісяця — по тисячі гривень. При університеті створено Асоціацію випускників, можливо, вона також запровадить свій стипендіальний фонд.
— В університеті цьогоріч з'являться нові спеціальності?
— Так, цього року ми отримаємо ліцензії одразу на кілька спеціальностей. У НУВГП з'являться інформатика, програмне забезпечення і комп'ютерна інженерія. Це перспективно, адже на Рівненщині технарів з прикладної математики вчив лише наш технічний коледж, тож продовжувати навчання його випускники змушені були в сусідніх обласних центрах.
Затребувана на ринку праці й інша спеціальність, яку ми запроваджуємо — правознавство у галузі водного та земельного законодавства, природокористування. В Україні немає фахівців із водного права, дуже мало із земельного та екологічного. Коли, приміром, готували Водний кодекс України, то гостро стикнулися із цією проблемою.
Цього року ми ліцензуємо 50 місць заочної магістратури кафедри державного управління та місцевого самоврядування. До цього була лише денна форма підготовки. Але за цією спеціальністю вищу освіту хочуть здобувати й ті люди, які вже працюють на державній службі. Не кожен звільниться з роботи, аби навчатися на стаціонарі. Досі рівненські держслужбовці на сесії змушені були їздити в інші області. У нас є уже 109 заяв від охочих навчатись на заочній формі.
Окрім того, в університеті з'являться такі спеціальності, як геологія, управління міжнародними перевезеннями і туризм. Можна буде у нас навчатися і на міжнародній економіці. Запрошуватимемо на лекції відомих закордонних професорів, аби рівень навчання відповідав європейському. Буде в університеті й економічна кібернетика, а також педагогіка вищої школи, бо є потреба у спеціальній підготовці викладачів для наших технікумів і коледжів.
Ще одна спеціальність, в якій є потреба, — управління навчальним закладом. Адже потрібна зміна поколінь, до керівництва має приходити молодь, а щоб вона мала відповідний рівень підготовки, і потрібна ця спеціальність, яка, зокрема, дає підготовку й у сфері фінансово-господарської діяльності.
— Порадьте абітурієнтам, на які спеціальності варто орієнтуватися, щоб через п'ять років мати роботу за фахом.
— Якщо взяти до уваги європейський досвід та потреби ринку праці, то нині найбільша перспектива — в інженерних спеціальностях.Усі нові спеціальності, які у нас будуть, актуальні і затребувані. З тих, що й раніше існували, то виділив би архітектуру. Там високий рівень підготовки й організації навчального процесу. Цього року був присутній на захисті дипломних робіт і був вражений рівнем багатьох робіт. На кафедрі — сильні викладачі, тож можна навіть заявити про рівненську школу архітектури, яка може зацікавити молодих людей з усього світу. Якби мені було 17 років, я б неодмінно пішов вчитися на архітектуру. Тим паче, що через рік-два там з'являться нові напрями — живопис та скульптура.
Порадив би абітурієнтам також вступати на спеціальність "будівництво". В НУВГП це чи не найсильніший факультет. Лише імена професорів Дворкіна, Бабича та Масюка чого варті, це особистості світового рівня. Їхні посібники видають у США, Ізраїлі, Євросоюзі. До нас звертаються деякі закордонні фірми, аби ці фахівці допомогли у розробці певних проектів.
Актуальними є спеціальності механіко-енергетичного інституту. Автомобілістів готуватимемо із використанням найсучаснішої матеріально-технічної бази. Нині Микола Сорока веде переговори із керівниками білоруських підприємств, які реалізують автомобільну продукцію в Україні, — наші студенти отримають можливість проходити практику на цих підприємствах.
— Знаю, що у "воднику" можна буде отримати подвійний диплом: українського та європейського зразків...
— Ми підписали угоди про співпрацю із чотирма університетами Польщі, двома — з Угорщини, а також готуємо договори зі словаками та французами. Угоди стосуються практично всіх спеціальностей, що є у НУВГП. Студентів, які вступлять до нас, зараховуватимуть і у ці виші на споріднену спеціальність. Навчатимуться діти посеместрово: один семестр у нас, інший — за кордоном. Результати сесій зараховуватимуться і у нас, і у них; якщо будуть розбіжності у деяких предметах, то студентові потрібно буде доздати згодом.
Єдина проблема — це знання англійської мови. Угорські університети згодні приймати наших студентів принаймні зі знанням російської, проте наполягають, щоб все ж діти володіли англійською. А у Польщі — або англійська, або польська мова навчання. В університеті ми тому й вирішили створити курси англійської мови і другої іноземної, аби студенти змогли інтегруватися в європейський навчальний простір. За навчання в іноземних вишах українським студентам доведеться платити, але навчальні заклади, з якими ми домовилися, забезпечуватимуть і гуртожитками, і харчуванням.
— "Водник" мав нехорошу славу, пов'язану з хабарництвом в університеті. Перед зимовою сесією ви заявляли, що випадків корупції більше не буде. Вам вдалося викорінити "плату" за оцінки?
— Цього року президент університету призначив мене керівником приймальної комісії, і я зроблю все для того, аби вступна кампанія у нас пройшла чесно, щоб не було жодних хабарів чи зловживань. Цього року зросте кількість бюджетних місць. Інформація про всіх, хто вступатиме на них, буде у відкритому доступі.
Щодо хабарництва під час навчального процесу, то спочатку я стикнувся з нерозумінням з боку колег. Вони вважали, що говорити відкрито про хабарництво у стінах університету не можна, бо це руйнує рейтинг закладу. Як на мене, навпаки, про це варто говорити, аби викорінювати проблему, а не замовчувати її. До речі, перші результати уже є. Ми проводили опитування серед студентів до і після сесії. І якщо перше опитування показало, що 45% студентів стикалися із хабарництвом протягом навчання, то друге — 21%. На цьому не зупинимося. Президент університету і я прагнемо, щоб хабарництво зникло у НУВГП.
— До речі, чи не варто полегшити сесії, дозволити, зокрема, студентам отримувати заліки "автоматом"?
— На наступній сесії уже можна буде отримати залік на основі семестрової успішності. Раніше заліки були чи не ще одним іспитом на сесії. Ми вирішили, що ті, хто успішно навчався протягом семестру, залік можуть не здавати, додаткових зустрічей із викладачами вже не потрібно. Переглянули кількість курсових і проектних робіт. З наступного навчального року їхня кількість поменшає, адже на деяких спеціальностях додатково вводили курсові роботи, і вони не завжди покращували навчання. Бо ж якщо три-чотири курсових проекти на семестр даються, то це надлюдські можливості — студенти, відповідно, їх не самі робили, а купували.
Ми маємо стати європейським вишем. За кількасот кілометрів від нас, у польських ВНЗ, ні у студентів, ні у викладачів навіть думки немає, що за оцінки можна платити.
— Торік у "воднику" під дверима приймальних комісій великих черг не було, але все ж певні незручності для абітурієнтів були. Цього року плануєте щось змінити?
— Приймальна комісія цьогоріч буде у сьомому корпусі на вулиці Мірющенка. До вступної кампанії ми зробимо там ремонт, покращимо інфраструктуру. При вході у корпус — широкий світлий хол. Там, за великим круглим столом, спеціалісти надаватимуть потрібну інформацію. Усі кабінети, в які потрібно буде нести документи, будуть на першому поверсі, аби батькам і дітям не доводилося бігати по поверхах, як раніше.
— Навчання в університеті не подорожчає?
— Навпаки. Ми переглянули плату за навчання і вирішили, що вона завищена. Тому першокурсники платитимуть менше. На жаль, контракт на навчання укладають на чотири роки, тож для старших курсів переглянути його неможливо. Ми сподіваємося, що цього року нам вдасться набрати на перший курс 2500 студентів, зокрема, 900 — на бюджетну форму навчання. Але хотів би абітурієнтам нагадати, що головне — їхнє бажання вчитися. В університеті буде створено усі умови для цього.