Уже декілька днів, як навколо центрального базару у Рівному зникли десятки бабусь, які звично стояли на тротуарах від пасажу «Театрального» аж до зупинки біля «Океану» — продаючи овочі, зелень, фрукти, яйця, горіхи та молочні продукти з власних господарств. Дехто навіть пропонував курячі тушки та домашні ковбаси. А хтось віддавав задешево домашні рослини, щоб заробити до пенсії кілька гривень. Усіх цих людей неодноразово намагалася вигнати з вулиць міська влада. Але щоразу такі «акції» тривали недовго, і обурені торговці за тиждень-другий поверталися на звичні місця. Минулого тижня викорінювати стихійну торгівлю взялися інспектори муніципальної варти.
Цього разу навколо центрального базару й справді всіх розігнали, і торгувати з «асфальту» ризикують одиниці. І те — доки не побачать ще здалеку зелені жилети муніципалів. Бо ж ніхто не хоче платити штрафу.
Ірина Матаєва, керівниця департаменту муніципальної варти:
— Ми неодноразово опрацьовували такі осередки стихійної торгівлі вже в інших місцях, але саме центральний ринок в такому вигляді — це було неприпустимо. Здійснюємо постійний контроль, є вже чергування на цих ділянках, будемо звільняти інші. На людей, які здійснювали стихійну торгівлю, складали протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, санкція статті передбачає штраф від 340 до 1360 гривень. Торгівля має бути в межах ринку.
Ігор Остапенко, начальник міського управління торгівлі:
— Стихійні торговці можуть «вилізти» будь-де. Серед найбільш проблемних місць завжди були ті, що навколо центрального продуктового ринку, на Північному, під мостом на Дикого, на кільці на Відінській, біля центрального автовокзалу, на зупинках, часом біля дитячої лікарні стояли. Тобто роботи муніципальній варті вистачає.
Чому не можна торгувати із землі? Бо люди ходять і піднімають пил, який потім осідає на продукти — тому й потрібні прилавки. Не дотримується температурний режим, невідомо, що це за тара, чи її не зі смітника перед тим витягли і так-сяк помили. Окрім того, ті продукти, що продаються поза межами ринків, не проходять дослідження в лабораторії — як може покупець бути впевнений у тому, що їх безпечно вживати у їжу? Лабораторії нині є на кожному ринку Рівного, але там приймають лише торговців з цього ринку.
Щодо продажу продовольчих товарів умови чітко визначені санітарними нормами. Скажімо, якщо ви приїхали на один день продати биту птицю, домашній сир, масло чи молоко, то це не означає, що вам обов’язково потрібне холодильне обладнання. Але ще з радянських часів повелося, що для такого є спеціальні мармурові прилавки, бо мармур охолоджує, зручно робити санобробку кожного дня, не залишає в собі частинок, які можуть розкладатися. От нагорі в центральному критому ринку якраз є такі місця. Тобто усі умови для торгівлі створено, але дехто вважає, що місце непрохідне і тому не дуже вигідне.
Стихійну торгівлю побороти важко, бо є не тільки продавці, а й клієнти, які йдуть саме по такі домашні продукти, а не до супермаркету. Щоправда, є бабусі, які намагаються заробити зайву гривню, а є перекупники, які не хочуть платити за місце. Тому робота проводилася поступово, перші тижні просто попереджали, розказували, що є вільні місця на ринку. Зараз уже просто не дають торгувати, пояснюють, що тут не можна, йдіть туди-то і вас приймуть, і це вже не викликає якоїсь агресії. Припустимо, на ринку Сагайдачного є ціла зона саме для таких випадків — майже 100 місць там, де вхід на ринок біля торгово-промислової палати.
Олександр Новосад, ТзОВ «Ринок»:
— Наразі можемо запропонувати до 90 торгових місць на другому поверсі критого ринку для торгівлі сиром та молоком, є ще до 40 місць в іншій локації. Але ж не всі хочуть.
За кожен метр прилавка на ринку візьмуть по 9 гривень за день торгівлі. Якщо людина захоче торгувати на ярмарку на вул. Шевченка, Полуботка або Пересопницькій, то там плата вища всього на гривню — по десятці за метр. А соціально незахищені громадяни, які продають власну городину, можуть претендувати на 50% знижки. Так само по 10 гривень за метр можна знайти місце на ринку «Сагайдачний».
Олена РАКС.
