Устю рятуватимуть стоками

1107 0

Ми у соцмережах:

Устю рятуватимуть стоками

Понад півмільярда гривень кредиту Європейського інвестиційного банку хоче взяти «Рівнеоблводоканал» на побудову у Рівному очисних споруд. Чи потрібен цей кредит, дискутували депутати обласної ради, якій і належить підприємство. Прозвучала, зокрема, думка, що окрім фінансових проблем, будівництво очисних у Рівному може спричинити й екологічні, адже Устя може виявитися замалою для стоків чвертьмільйонного міста.

устя Розраховуватися за кредит доведеться рівнянам, сплачуючи за воду, та обласному бюджету 30 років. Наразі «Рівнеоблводоканал» лише проходить конкурсний відбір Мінрегіонбуду, тож чи отримає європейський кредит за малими відсотками, поки невідомо. У водоканалі кажуть, що іншого джерела коштів для побудови потрібних місту очисних не знайти, хоча з цим погоджуються не всі депутати. Одні пропонують використати гроші ДФРР, інші – взагалі нічого не будувати, а подумати про купівлю очисних «Рівнеазоту». До слова, суму, яку планують взяти у Європейського інвестиційного банку, нещодавно зменшили. Першопочатково йшлося про 980 млн. грн. Як пояснюють на водоканалі, з проекту виключили кілька пунктів, що стосувалися водозабору. Геннадій Шевченко, депутат Рівненської обласної ради та колишній начальник обласної СЕС: - До отримання такого великого кредиту потрібно підходити професійно та зважено. Тому на засіданні комунальної комісії я й запропонував вивчити питання детальніше. Наприклад, чи витримає Устя очисні споруди такої потужності? Русло річки і так замулене. Якщо кидати в Устю стоки, чи не доведеться чистити річку? А можливо, ліпше замінити колектор та насосну станцію і надалі використовувати очисні «Рівнеазоту»? Можна розглянути пропозицію про їх купівлю, а заодно ремонт тих очисних, що є у Рівному. Я виходжу з фінансової доцільності. Але є кращі спеціалісти за мене. НУВГП, наприклад, міг би підготувати різні варіанти. Хоча я довіряю і думці Володимира Хомка, який очолював «Рівнеоблводоканал». Володимир Хомко, міський голова Рівного: - Вода, яка виходитиме з очисних, відповідно до норм, буде на порядок чистішою за ту, що нині в Усті. Тож річка не тільки витримає таку кількість стоків, їй це буде на користь. Жодної загрози немає, кажу як спеціаліст. Очисні «Рівнеазоту» наразі непогано працюють, але ще два-три роки і трубам прийде кінець. Де знайти буде гроші, аби замінити 34 кілометри мережі? Я колись рахував, що заміна обійдеться у 60% вартості нових очисних. Це шалені гроші, тож якщо не побудуємо очисних, поки є можливість, ще сто років будемо проблему мати. До речі, хоч «Рівнеоблводоканал» - обласне підприємство, місто допомагатиме з будівництвом очисних. Андрій Карауш, директор РОВКП «Рівнеоблводоканал»: - Ще у 2012 році був розроблений перспективний проект гранично допустимого скиду в Устю. Займалася цим ТОВ виробнича фірма «Лігоз». Насамперед, це екологічний та соціальний проект. Такі масштабні інфраструктурні об’єкти не можуть бути дешевими та швидкоокупними. Однак вони дуже необхідні. За розрахунками річка може пропустити 2290 метрів кубічних за годину. У рік – це майже 20 мільйонів метрів кубічних води. Такого об’єму більш ніж достатньо. Тепер щодо самого кредиту на будівництво нових очисних споруд. Загальна сума становить 19,9 мільйона євро. При курсі 27,55 — це 548,4 мільйона гривень. Ця сума непідйомна для місцевих бюджетів. Тож знайшли варіант залучення коштів в Європейському інвестиційному банку терміном на 30 років. Відсоткова ставка складає від 1,5% до 3,5%. Жодна українська фінансова установа таких умов не запропонує. Пільговий період, коли потрібно виплачувати лише відсотки по кредиту, становить вісім років. Тому говорити про якісь витрати з обласного бюджету, в тому числі й відшкодування ПДВ, ще зарано. Але це найбільш прийнятний варіант із можливих. Варіант із купівлею очисних споруд «Рівнеазоту» ми навіть не розглядаємо. Бо це економічно недоцільно. Вони за 18,5 км від обласного центру. Транспортування стоків на таку відстань потребує чималих затрат електроенергії, яка дорожчає набагато швидше, ніж ми коригуємо свої тарифи. Тож цей процес чим далі, тим більш невигідний. До того ж, напірні колектори, по яких стоки з Рівного переправляються на очисні споруди «Азоту», вже давно відпрацювали свій термін експлуатації. Адже будувалися вони ще в 70-х роках минулого століття. Їх потрібно міняти повністю, бо не зрозуміло скільки ще часу вони прослужать. І найголовніше, що очисні споруди хімічного підприємства є однією зі складових у виробничому циклі мінеральних добрив. Тому їх ніхто не продасть. Що стосується колишніх льонокомбінатівських очисних, то вони вже давно працюють на максимумі своєї проектної потужності, бо були розраховані виключно для потреб підприємства. З очисткою стоків з усього обласного центру вони точно не справляться. Володимир Захарчук, директор обласного департаменту екології: - Проекту побудови очисних ми поки не бачили, але проектанти мають передбачити усі нюанси. Не думаю, що бралися б за ідею очисних у Рівному, якби не були певними, що Усті вистачить. Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також