Можливо, за рік-два Рівненська зала камерної та органної музики прийматиме не лише любителів класичної музики, а й туристів. Для цього частину колишнього костелу св. Антонія хочуть перетворити на музейні кімнати. А ще облаштують галерею для музичних вечорів з поетами та художниками. Та найперше займуться ремонтом старовинної будівлі і вітражами. Про ребрендинг та інші амбітні плани розповідає нова директорка Рівненської обласної філармонії Елеонора Стеценко, яка очолила заклад у травні цьогоріч.
— Хочемо зробити справді потужний продукт. І мистецький, і туристичний. Адже продавати класичну музику нелегко. Це має бути красива подача, як у ресторані. Треба зацікавлювати людей синтезом мистецтв, дивувати новим. Наприклад, є ідея облаштувати у нашій органній залі ще й галерею, щоб поєднати камерну музику з виставками живопису, з перформансами. Підходяще приміщення для цього є, але воно потребує ремонту. А ще нагорі біля годинника є дві кімнати, де колись розміщувався орган. Там навіть можна облаштувати музейну експозицію. Ми спілкувалися з міськими екскурсоводами. Вони сказали, що приходять під історичну будівлю і показують туристам годинник, а ті хотіли би ще й зайти всередину, сфотографуватися й купити якийсь сувенір — а зараз цього немає. Думаю, можна було би податися з цією ідеєю на щорічний міський конкурс громадських проєктів. Адже філармонії теж вигідно, щоб турист залишав у нас гроші. Але спершу сходи нагору потрібно зробити безпечними — облаштувати перегородки по боках.
— В якому стані сам органний зал?
— Ззовні будівля гарна і підсвічена, і ніби все по фен-шую. Насправді ж ситуація близька до критичної. Тому що останні роки органний зал просто руйнує грибок. У вересні ми запрошували двох фахівців-будівельників для консультацій. Є велика проблема з підняттям грунтових вод і потрібна надійна гідроізоляція фундаменту. Підрядник якраз обраховує, скільки коштуватимуть такі роботи. Цікаво, що ця ж проблема існувала й раніше: я знайшла вирізку з дореволюційної газети, де йшлося про підтоплення костелу св. Антонія. Та найперше необхідно зробити технічне обстеження будівлі з геодезичним дослідженням, щоб знати, як і чому рухаються ці води — на це потрібно приблизно 100 тис. грн. Тоді уже можна буде звертатися з бюджетним запитом до обласної ради. Ще нам потрібні кошти на виготовлення науково-кошторисної документації, щоб реставраційні роботи можна було проводити поетапно. Нагадаю, востаннє капремонт ця будівля бачила під час реконструкції у 1987-1989 роках. Дах у непоганому стані.
— А як щодо органа?
— Орган потребує постійного обслуговування. Два тижні тому у нас був майстер-органіст з Київської музичної академії, який добре знає наш інструмент і постійно нас консультує. Потрібен клімат-контроль, який зараз на межі фолу. Адже для органа протипоказані волога та різкий перепад температур. А волога якраз руйнує задню стіну будівлі, за самим органом. Там уже необхідно підшпаклювати стіну, ще й добратися туди непросто. Причому зробити потрібно так, щоб шматки штукатурки не попадали на труби органа. Окрема тема — запчастини. Наш майстер виписує їх з Європи. Хоча чеська фабрика, яка виготовила наш орган, закрилася два роки тому. Музичний годинник теж потребує майстра для механічної частини — сподіваємося, що з цим допоможе міська влада Рівного. А от унікальні вітражі потрібно рятувати, вони просто розсипаються. Їх треба навіть не ремонтувати, а законсервувати сучасними матеріалами. Є вітражні майстри в Івано-Франківську, але це теж шалені кошти.
— Рівняни помітили, що вітражі уже з’явилися на новому логотипі філармонії на концертних афішах.
— Так, бо це «родзинка» нашої органної зали. Його розробив наш штатний дизайнер. Сам логотип ще офіційно не презентували, будемо міняти колористику — щоб був не просто червоний, а подібний до кольорів наших вітражів. Розробляємо також своїми силами бренд-бук. Взагалі, філармонії потрібен чіткий маркетинговий план. А ще повний ребрендинг, щоб стати ближчими і зрозумілішими усім поколінням. І однозначно більше залучати соціальні мережі — регулярно оновлювати наші сторінки в Інстаграмі, Фейсбуці, на каналі Ютуб, робити фідбеки про наші концерти. Адже сама аудиторія змінюється — стало більше молоді. Зокрема, молодих пар та сімей. Це помітили наші адміністратори, які моніторять продаж квитків та знають нашу постійну публіку. Чимало в цьому допоміг проєкт Мін’юсту «Шлюб за добу». За цей час в стінах органного залу побралися уже 120 пар. І наші адміністратори пропонували їм заодно придбати квитки на концерти або подарункові сертифікати. Виявилося, людям це цікаво. У нас також є проєкт «Музика в джинсах» — легка, впізнавана класична музика від камерного оркестру, де всі артисти у джинсах. Минулого разу вони грали просто неба.
— Яких ще новинок чекати рівнянам в новому сезоні?
— На зиму плануємо фестиваль органної музики «Органний собор», на весну — фестиваль класичної музики. Напрями ще продумуємо з новою художньою керівницею філармонії — Русланою Варнавою. Будемо залучати статусних музикантів, шукати новий репертуар. Зараз ми активно налагоджуємо контакти. Нещодавно повернулися зі Львова, плануємо запросити чудову солістку Львівської національної опери. Познайомилися з гендиректором національної концертної агенції «UKR Artists» Олександром Пірієвим, який сам є знаним музикантом, менеджером та продюсером. Він також регулює авторське право творів Мирослава Скорика і познайомив нас із вдовою композитора пані Адріаною. Треба вести переговори, щоб музика Скорика звучала й на нашій сцені, щоб нам дали партитури саме для нашого камерного оркестру.
Органний зал — наш основний концертний майданчик. Загалом він вміщує 324 слухачів, але через пандемію коронавірусу ми можемо наповнювати залу лише на дві третини. Є ще концерти на виїздах — і корпоративні, і по школах, і проєкт «Музика в замку». Будемо шукати нові локації. Чому б нам не зробити концерт на якомусь місцевому заводі? Все попереду.
Роботи так шалено багато, що часом забуваю поїсти. Бо ж конкурс на мою посаду відбувся у травні, а до своїх обов’язків я приступила саме 1 вересня. Але я — «кризовий» менеджер, маю 20 років досвіду роботи на керівних посадах і сама у 1990-х була артисткою Рівненської обласної філармонії. Так що бачення оптимістичне.
На майбутнє — хотілося б мати й симфонічний оркестр, не лише камерний. Але це питання і більшої сцени, і коштів на придбання інструментів, гідної платні. Адже заробітна плата у наших артистів мінімальна — 6,5 тисячі гривень плюс якісь надбавки. А музиканти ж вчаться по 15 років, як медики. Добре, що у філармонії є можливість укладати цивільно-правові угоди й працювати з артистами за проєктами. Хочеться й конкурсів для молодих виконавців. Більше майстер-класів від відомих музикантів, музичних лекторіїв, більше їздити з концертами Рівненщиною.
А поки запрошуємо 31 жовтня до органного залу на «Органний маскарад» — чудово, якщо глядачі зможуть прийти у цікавих костюмах і масках.
Спілкувалася Олена РАКС.
