Жарти про пасіку, де Пасічник — ректор, а бджоли — викладачі та спудеї, один раз на рік втілюються у цілком реальні речі в Національному університеті «Острозька академія». Студентсько-викладацькі «приколи» на кшталт введення валюти номіналом «Один бджіл» та змагань «кинь пончиком в улюбленого декана», святкові концерти та традиційне шоу з обрання княжни року «Гальшки — 2007» — проводили тут паралельно із цілком серйозними й корисними справами — освяченням ікони преподобного Федора Острозького та закладанням саду.
Про 430-річчя Мелетія Смотрицького, видатного філософа і громадського діяча епохи українського Відродження, нині знають хіба що мешканці Рівненщини і Волині. Місцева інтелігенція та студентство намагаються привернути увагу до багатогранної постаті свого земляка, який залишив по собі неоціненну духовну спадщину. Через політичні перипетії страждає й наука. Такий висновок можна зробити, спостерігаючи за тим, як торік святкували річницю Острозької Біблії, а цьогоріч — автора «Граматики слов’янської» та багатьох знакових для українців праць Мелетія Смотрицького. Відзначення обох ювілеїв затягнулося в часі. Поки що Рівненщина своїми силами намагається створити Інститут Острогіани — спадщини у творах і особах, яку залишила після себе середньовічна Острозька академія. Реалізувати цю ідею взялися сучасний Національний університет «Острозька академія» та Волинське приватне видавництво «Твердиня». Університет збирає на конференціях науковців. Видавництво сприяє популяризації їхніх досліджень і навіть художніх творів. Скажімо, таких, як історико-інтелектуальний детектив Петра Кралюка під назвою «Діоптра». Роман базується на тому, що Мелетій Смотрицький наприкінці життя написав не відому нашим сучасникам книгу, тож герої роману її шукають. Петро Кралюк покладається на достеменний факт, що чимало творів Смотрицького не дійшли до нашого часу. Архів Мелетія Смотрицького, на жаль, не зберігся, хоча автор книги переконаний, що ще на початку XIX століття він існував. Видавництво Острозької академії випустило в світ також наукову монографію «Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI — початку XVII століття». Ректор Ігор Пасічник наголошує, що це тільки перші кроки до популяризації Смотрицького, яка має починатися зі шкільних підручників.
