Прання постільної білизни в обласній лікарні обходиться втричі дорожче, аніж у міській Рівного. Попри те, що в обласній — 675 ліжок, а в міській — на сотню більше. Обговорюючи цю тему, одні депутати звинувачували обласну лікарню у марнотратстві, інші, захищаючи, вказували — натомість білизна тут чистіша.
На прання білизни в обласній лікарні цього року планують витратити майже півтора мільйона, а у міській — менше 500 тис. грн. За приблизними розрахунками, вартість прання білизни з одного ліжка в рік в обласній лікарні обходиться у 2200 грн., а у міській — у менш як 600 грн. Чому така різниця?
Очевидно, має значення, як і де перуть лікарняну білизну. Міська лікарня, наприклад, має власні пральні, а обласна — замовляє прання у приватного підприємця з Хмельницького Максима Коробейнікова. Пан Коробейніков цього року виграв тендер обласної лікарні у рівненської фірми «Либідь», запропонувавши нижчу ціну. Проте торік перемогу йому віддали навіть попри те, що його пропозиція була найдорожчою на торгах. Підприємець також пере білизну обласної дитячої лікарні та «чорнобильської».
Владислав Сухляк, депутат бюджетної комісії:
— Подані обласною лікарнею розрахунки взято зі стелі. Приватна пральня ставить завищені ціни. Ліпше створити свою пральню, яка б обслуговувала кілька закладів. А то нині у нас немає економії бюджетних коштів. Краще б зекономлене на пранні білизни направили на закупівлю медикаментів та медобладнання.
Іван Зима, головний лікар Рівненської обласної клінічної лікарні:
— Є інструкція з прання лікарняної білизни. Не можна її прати звичайною пральною машинкою. Має бути двоє дверей: в одні вкладають брудну білизну, іншими витягують випрану. На Рівненщині таких машин практично немає. Ми оголошували торги і ставили відповідні вимоги перед учасниками.
Юрій Осіпчук, начальник обласного управління охорони здоров’я:
— Прання лікарняної білизни вимагає певних режимів та відповідних сертифікатів. Наскільки знаю, міська лікарня їх не має. Тільки й того, що економить гроші. Пральня підприємця, який виграв торги обласної лікарні, відповідає нормам, принаймні за документами. Так працює увесь цивілізований світ: лікарняну білизну перуть або по аутсорсингу, тобто винаймають підрядників, або ж використовують одноразову білизну. Власна пральня при лікарні — це пережитки минулого, тому я підтримую головного лікаря обласної лікарні. Заклад провів закупівлю процедури на Prozorro, жодних порушень не було.
Доцільності створення комунальної пральні не бачу. Ми вже маємо комунальну аптеку. Вона хоча б одному нашому медичному закладу продала ліки дешевше? Ринок сьогодні регулює все. Навіть якщо створити власну пральню, їй доведеться змагатися за право прати білизну на тендері з приватними фірмами. Взагалі я стараюся, щоб управління охорони здоров’я займалося питаннями надання якісних медичних послуг, а не пранням білизни.
Ігор Шаров, заступник головного лікаря Рівненської центральної міської лікарні з технічних питань:
— При пранні білизни ми дотримуємося санітарних вимог. У нас є дві пральні: в одній перемо білизну з так званих чистих відділень, а в іншій, де стоять зовсім інші пральні машини, — з гнійної хірургії, реанімації і т. п. Маємо машинки, які спеціально призначені для обслуговування медичних установ. Усіх технологій дотримано, і будь-яких претензій не може бути. Пральня у нас працює давно, відколи існує сама лікарня. Але ми її осучаснили, змінили обладнання. Порошок закуповуємо через тендер, виставляючи відповідні вимоги до його якості.
Алла САДОВНИК.
