Освітянські заклади вже так давно і так сильно пов’язані з батьківськими податями і спонсорством , що інколи навіть важко уявити, як без «дармових», а не бюджетних грошей у школах можуть побілити стелі, пофарбувати підлогу чи купити сякий-такий спортивний інвентар. І з цим цілком можна було б миритися, якби не одна біда. Інколи керівники-вчителі настільки прагнуть спонсорської допомоги чи стають залежними від неї, що заплющують очі на зовсім не педагогічне ставлення грошовитих дядь до своїх підопічних учнів-вихованців.
Про інцидент, що стався в селі Біла Криниця Рівенського району між 14-річним учнем Дмитром (на фото) та місцевим підприємцем і водночас тренером з футболу Анатолієм, люди говорять різне. Одні звинувачують в усьому підлітка, який ніби своєю поведінкою змусив поважного чоловіка вдатися до нетрадиційних заходів виховного впливу. Інші розповідають, що за п’ять років тренерства Анатолія вже не один школяр пішов з футбольного гуртка через постійні погрози та рукоприкладство їхнього наставника. Та як би там не було, факт залишається фактом — школяр Дмитро потрапив до лікарні після нетривалого спілкування за селом в автомобілі Анатолія. Хлопець розповідає, що того вечора він разом з гуртом своїх товаришів йшов сільською вулицею. Коли гурт хлопців розійшовся по домівках, Дмитро залишився на темній вулиці вдвох зі своїм товаришем. До них під’їхало авто футбольного тренера, який разом із сином своєї сестри силоміць запхав підлітка до автомобіля. — Він кілька разів вдарив мене кулаком у голову, — пригадав Дмитро події того вечора, — і повіз десь за село. Він погрожував мені, що взагалі приб’є, якщо я буду зачіпати вихованців його гуртка. Але ті його звинувачення просто безпідставні, бо в бійці, в якій він мене запідозрив, я не брав участі. Тренер вже неодноразово до мене чіплявся, ще коли я ходив до нього на футбольний гурток. Приблизно такі ж свідчення працівникам правоохоронних органів дали і решта хлопців, які того вечора стали випадковими свідками нахабної поведінки тренера. Сам Анатолій у розмові з нашим кореспондентом заперечив факт побиття, а всі звинувачення на його адресу назвав відвертим наклепом з боку батьків хлопця і нічим іншим, як звичайним намаганням «здерти» з нього гроші. Та вже за декілька хвилин спілкування тренер заявив, що нічого такого він не говорив і якщо це буде надруковано в газеті, то він відмовиться від своїх слів. Керівництво Білокриницької загальноосвітньої школи теж схильне вважати, що підприємець не міг собі такого дозволити. За словами заступника директора з виховної роботи Валентини Целюк, за ті кілька років плідної співпраці школи з паном Анатолієм дирекція від дітей чула про нього тільки позитивні відгуки, він завжди з любов’ю ставився до школярів. Крім того, щороку за власний кошт цей підприємець вивозив групи учнів по 30-40 чоловік на оздоровлення, неодноразово допомагав школі з придбанням необхідного навчального обладнання. Натомість пані Целюк охарактеризувала Дмитра як «важкого підлітка», дитину, яка через відсутність уваги батьків виховувалася на вулиці. До постійних проблем з Дмитром та його прогулами уроків керівництво школи вже давно звикло. На підтвердження своїх слів заступник директора дістала спеціальний журнал і показала прізвище підлітка серед учнів, які перебувають на внутрішньошкільному обліку. Допоки батьки хлопця, дирекція школи та футбольний тренер з’ясовують стосунки, Дмитро перебуває в районній лікарні. Після побоїв він потерпає від постійної нудоти та сильного головного болю. Оцінити всю завдану здоров’ю підлітку шкоду лікарі не беруться, посилаючись на необхідність серйозного обстеження. Далекі від конкретики і правоохоронці. Як зазначив начальник Рівенського районного відділу міліції Петро Єзгор, нині правоохоронці збирають необхідну інформацію, в тому числі й висновки лікарів. Якщо останні визнають, що хлопець внаслідок побиття отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, то його кривднику доведеться відповідати за статтями Кримінального кодексу. Зрештою, сторони конфлікту перебувають у завідомо нерівному становищі — з одного боку, «неблагонадійний» підліток (журнали спеціальні на таких заводять), з іншого — шанований бізнесмен і шкільний спонсор.
