Серпнева статистика свідчить, що промислове виробництво в Україні упало на 21,4%. Це порівняно з минулорічним серпнем. Але набагато страшніше виглядає інша цифра: порівняно з липнем цього року рівень виробництва знизився майже на 13%. Такого не було навіть під час глобальної економічної кризи у 2009 році.
“Проблеми треба вирішувати, а не ховатися за них” Уряд списує усі подібні показники на війну. “Інфляція у нас 11,6%, курс долара підскочив на 45%, ВВП падає, у Донецьку майже 400 підприємств закрито, — нагадує економіст Вадим Гриб. — Виробництво падає тому, що видобувна та переробна галузі концентровані у Донецькій та Луганській областях — це 20-29% ВВП України. Ситуація з війною потягнула за собою нерухомість, тому що сьогодні інвестори не готові вкладати гроші”. Проте інвестиційний клімат погіршився не лише на Донбасі. Інвестори відмовляються від проектів по всій країні, тому що не знають, що буде далі, а керівництво країни не може їх заспокоїти. На Рівненщині, до речі, відповідно до офіційних даних, у січні–червні 2014 р. у розвиток економіки області суб’єкти господарювання за рахунок усіх джерел фінансування вклали 979,4 млн.грн. капітальних інвестицій, що на 33,4% менше, ніж за аналогічний період 2013 р. “Виробництво падає у всіх промислових регіонах та практично по всіх товарних позиціях, — розмірковує лідер партії “Сильна Україна” Сергій Тігіпко. — Справа у тому, що вирішувати проблеми промисловості уряд і не вміє, і не хоче. Що з цього страшніше — не знаю”. На Рівненщині, як повідомляє головне управління статистики, за січень–серпень 2014 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року, виробництво промислової продукції зменшилось. Зокрема, у добувній промисловості — на 5,4%, у переробній — 4,5%. А індекс реальної заробітної плати у серпні 2014 р. відносно липня 2014 р. становив 91,4%. При цьому сума невиплаченої заробітної плати на 1 вересня цього року становила 9,8 млн. грн. “Замість підтримки — корупція” На думку Тігіпка, дії уряду змушують власників виробництв йти на скорочення. Перед ними непростий вибір. Закрити збиткове підприємство, втратити технології та кадри або зберегти хоча б кістяк кваліфікованого персоналу. “Ніхто не хоче реалізації першого сценарію, — упевнений політик. — Це буде означати кінець справи, якій було присвячено багато років їхнього життя. Це буде хрест на майбутньому України як країни, спроможної виробляти якісні товари і технологічно складну продукцію як для свого споживання, так і на експорт”. Наші промпідприємства чекають підтримки від влади, але не отримують її. Замість цього вони бачать той самий рівень корупції. Все тих же численних та жадібних до грошей контролерів. Народний депутат вважає, що момент, коли можна було б покращити ситуацію загальними для всієї країни заходами, уряд упустив. Він впевнений, що зараз кожному підприємству, кожному сектору малого та середнього бізнесу необхідний індивідуальний план порятунку. Вийти з ситуації, що склалася, у першу чергу допоможе відкриття нових ринків. А ще — формування умов для заохочення вкладання грошей в економіку та боротьба з корупцією. Все це потрібно виконувати одночасно і — терміново. “Часу немає зовсім, — упевнений Тігіпко. — Україну накриває хвилею деіндустріалізації, підсумком якої буде повне руйнування промисловості, перехід до сировинної економіки та втрата назавжди можливості стати багатою країною. Тому що сировинні країни (за винятком тих, де земля буквально просякнута нафтою — Катар чи ОАЕ) багатими не бувають”. “Захисти своє та знайди ринки” Експерти нагадують, що всі багаті країни починали з того, що підтримували свою промисловість та захищали внутрішній ринок. Свого часу Англія та Франція вчинили саме так. Підкріплюючи внутрішнє виробництво, вони просували свою продукцію на зовнішні ринки. Сьогодні за тією самою схемою діють країни з економікою, що швидко розвивається: Бразилія, Індія та Китай. Механізми лежать на поверхні, але Україна вперто їх не помічає. Часто вона діє скоріше в інтересах своїх іноземних партнерів, ніж у власних. “Ми бачимо, що уряд хаотично вживає заходів, які завдають ударів цілим індустріям, наприклад, газовій — стратегічно важливій галузі, — розмірковує генеральний директор інвестиційної компанії “Конкорд Капітал” Ігор Мазепа. — Він говорить про газову незалежність, але піднімає ренту на добування газу в Україні. До нового року це просто вб’є інвестиційні проекти в цій сфері”. На думку експерта, треба зменшувати податковий тиск на малий, середній та навіть великий бізнес. Це підштовхне їхній розвиток та стане першим кроком до економічного зростання України.
