Реформа не йде на «ура»
З кінця грудня близько 65 тисяч людей взяли участь у таких громадських обговореннях. Однак ніхто не висловлює захоплення від цієї реформи.
— Звичайно, що на «ура» люди цих новацій не сприймають, – зізнався заступник начальника головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області Василь Петняк. — Найбільше розуміння є в питанні підвищенні мінімального стажу, необхідного для призначення пенсії, з 5 до 15 років. І ще хіба в обмеженні розміру так званих спецпенсій, якщо це не стосується саме тих, хто на такі пенсії претендує. Проте реформа — невідворотна необхідність, оскільки механізму заощадження коштів у діючій системі немає, і грошей в бюджеті — теж, уже не кажучи про підвищення розміру пенсій. Пенсійний фонд тривалий час має високий дефіцит коштів, заходи уряду лише відтягують час серйозного вирішення проблем.
На пенсію у 55 — це дискримінація?
За словами п. Петняка, щоб нинішня пенсійна система вийшла з кризи, необхідно п’ять працюючих на одного пенсіонера. Нині в Україні на 88 пенсіонерів працює 100 людей, а в Рівненській області взагалі інша пропорція — 100 працюючих годують 110 пенсіонерів. Тож проект реформ передбачає новий механізм призначення і перерахунку призначених пенсій, обмеження розміру спецпенсій та обов’язкову накопичувальну систему. Цей новий механізм саме й передбачає збільшення пенсійного віку для жінок на 5 років, по 6 місяців протягом 10 років.
– Жінки до 55 років не встигають виробити великий стаж, через це пенсію отримують на 30% меншу, ніж чоловіки, принаймні так є у нашій області, — аргументує Василь Петняк. — Статистика ж свідчить, що більше половини жінок у віці 55 років після виходу на пенсію продовжують працювати до 65, а з 65 до 70-річного віку працює 20-30% жінок.
Жінки, що мешкають у чорнобильській зоні і до цього мали право виходити на пенсію на 5 років раніше, після реформи також змушені будуть працювати на 5 років більше, до 55.
Перерозподіл пенсій результату не дасть
Обмеження розмірів спецпенсій 12 прожитковими мінімумами у нашій області, на думку п. Петняка, погоди не зробить: із 313 тисяч пенсіонерів привілейованих осіб — 4 тисячі, тобто 1,3%. Найбільше з-поміж них мають колишні народні депутати, найменше — держслужбовці. Скільки — п. Петняк не сказав, однак зауважив, що одержувачів понад 20-тисячних пенсій у нас немає. Середня пенсія держслужбовця нині становить 2,5 тисячі гривень, при тому звичайні працівники Рівненської АЕС при виході на пенсію мають більше. Він також заперечує чутки, нібито підприємці є основними наповнювачами бюджету Пенсійного фонду, каже, що це міф.
— На початку 90-х років Пенсійних фонд нашої області повністю забезпечував себе коштами на виплату пенсій, — продовжив п. Петняк. — Поступово цей відсоток упав до 60%, а в 2008-2009 роках ми збираємо лише 51% від потреби у коштах. І навіть зараз 80% пенсій призначаються із заробітку ще радянських часів, а не теперішніх. Бо зараз їх або немає, або цю платню не показують в обліку, а отримують у конвертах. Із 424 тисяч працюючих мешканців нашої області сплачують внески до Пенсійного фонду 285 тисяч, з них половина — мінімальні.
Відсотки на пенсію
Найбільше Пенсійний фонд сподівається виграти від запровадження обов’язкової накопичувальної системи. Щоправда, спочатку треба вийти з дефіциту, а це буде, вочевидь, не раніше 2014 року. Суть новації в тому, щоб перекласти частину зобов’язань із обов’язкового пенсійного страхування з роботодавця на самого працівника. Нині понад 32% від нарахованої зарплатні роботодавець має перераховувати у Пенсійний фонд, що, вочевидь, і штовхає його до мінімізації видатків, при цьому пенсії залишаються малими. Понад 70% пенсіонерів області отримують менше однієї тисячі гривень.
Отож коли дефіцит буде подолано, усі працюючі, кому 35 і більше років, сплачуватимуть у Пенсійний фонд 2% від зарплатні плюс 1% — на спеціальний рахунок в банку у фонд майбутньої пенсії. Цей відсоток поступово має зрости до семи, по одному щороку. На ці гроші нараховуватимуться відсотки, тобто вони працюватимуть, при цьому на цим рахунком зберігатиметься право успадкування. Таким чином, зменшиться пенсійне навантаження на роботодавця, а на майбутнього пенсіонера зросте. Відмовитися від цього відрахування на користь майбутньої пенсії працівник не зможе — це обов’язкове страхування. Хоча, на думку Василя Петняка, і цього буде мало, він вважає, що працівник має резервувати собі на майбутню старість не менше 20% від зарплатні.
