— Перелом руки, якого я зазнав у Владивостоці, дещо загальмував мій виступ. Таким чином я пропустив шість гонок, а кожна гонка — це досвід, з кожною гонкою спортсмен стає більш сильним.
— Чи важко вам було після дев’ятирічної перерви повернутися у спідвей?
— Моя родина не хотіла цього, дружина була проти. Для того, щоб набути більш-менш нормальної форми, довелося докласти багато зусиль, зокрема, я схуд на 20 кг, мав вагу 82 кг, а зараз маю — 62 кг. Я не сидів без роботи, але все це відійшло на задній план.
— Спідвей для вас тепер — це основне заняття?
— Спідвей — це хвороба, хто не пробував, тому не зрозуміти. Кожен хоче у житті щось довести, я довожу це на гаревій доріжці. Звісно, приємно, коли тобі аплодують, коли за тебе вболівають, але не це головне.
— Кого зі своїх суперників у цьому сезоні можете відзначити?
— Мені імпонує Кургускін. Двічі я у нього вигравав старт, і двічі він мене обходив. Класний гонщик.
— Які цілі у спідвеї ви перед собою ставите?
— Російська чи польська ліги — це добре, але вони потрібні насамперед, щоб набувати майстерності, головні ж старти — це чемпіонати Європи та світу. Ось моя мета.
