Ніхто не знає насправді, скільки у світі є ВІЛ-інфікованих. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, зараз нараховується три мільйони інфікованих, ця ж організація припускає, що справжня цифра сягає 30-ти, а то й 60 мільйонів. Надзвичайними темпами інфекція поширюється у нашій країні, рік у рік приріст уражених вимірюється не відсотками, а зростає в кілька разів. Якщо у 2001 році у Рівному було зафіксовано 12 ВІЛ-інфікованих осіб, то вже наступного року їх стало 105, причому 92% інфікованих — наркомани. Вплинути на цих людей неможливо — ні примусити стати на облік, ні лікуватися, ні обмежити себе у чомусь. Тож жертвою інфекції при таких темпах її поширення може стати кожен, незалежно від способу життя.
...15 лютого до однієї з районних лікарень привезли хворого, в якого відкрилася сильна артеріальна кровотеча. Він втратив зо два літри крові, але вперто не хотів їхати до лікарні. Усе ж батьки наполягли, та коли приїхали, кровотеча раптом припинилася. Пацієнтові зробили перев’язку та інші процедури і порадили залишитися в лікарні, але він захотів повернутися додому. Причина упертості була зрозуміла: у свої 24 роки чоловік мав солідний наркоманський стаж. Колотися він уже не міг і зробив у стегновій артерії так звану шахту для введення великих доз наркотику. За два-три роки судини наркоманів втрачають еластичність, зробити ін’єкцію неможливо, а організм вимагає чергової дози. Тоді в паху, на стегновій артерії, і роблять шахту. Шахта — це розрізана судина, яка у цьому місці нагноюється і неминуче стає джерелом інфекції. Не встиг пацієнт дістатися додому, як кров хлинула з рани потужним струменем. Далі усе відбувалося дуже швидко — рану змушені були зашивати просто у санпропускнику, без наркозу, щоб не втрачати час. Надії на те, що хлопець виживе, було дуже мало, однак лікарі змушені були рятувати його, а тут ще й родичі голосили, благаючи щось робити. У цій метушні й морі крові лікар вколов собі палець. Між тим медперсонал був добре поінформований, що цей наркоман був носієм ВІЛ-інфекції; про те, що їхній 24-річний син перебуває з цієї причини на обліку, знали й батьки. Від сильної крововтрати він помер. Після себе він залишив маленьку доньку та... проблеми лікарю. Поранене місце, яке могло стати потенційним джерелом ВІЛ-інфекції, було негайно оброблене, про випадок одразу дізналося обласне медичне керівництво. При обласній лікарні воно резервує незайманий запас ретровірусного препарату, призначеного саме для таких випадків. Після того, як потерпілий лікар з району одержав його, капсул залишалося ще на одного. Пити їх треба протягом 20 днів, а потім у встановлені терміни п’ять разів за рік здавати аналіз крові. На щастя, результати, одержані на цей час, не показали у крові інфекції. Але перешіптування за спиною, у нього, мовляв, СНІД, усе ще отруюють життя цього чоловіка, містечко ж невелике, плітки, підсилені домислами невігласів, поширюються зі швидкістю світла. Ні для кого не секрет, що переважна більшість, у тому числі й освічені люди, сахаються самої лише підозри на ВІЛ-інфекцію. За даними американських дослідників, ймовірність зараження в описаному лікарському випадку, який, за неофіційною інформацією, у нашій області не єдиний, складає 0,003%. Думки з цього приводу українських фахівців немає.
