На цьогорічне підвищення тарифів на послуги ЖКГ населення реагує стрімким скороченням своєї чисельності. Міста стають безлюдними — принаймні на папері. Цього разу дійсно вимушені заходи (подорожчання газу та ін.) з боку влади призвели до трохи несподіваних наслідків. Люди почали виписуватися зі своїх квартир.
Днями на засіданні круглого столу, що відбулося при Луцькій міськраді, на тему «Реєстрація громадян та її вплив на соціально-економічну ситуацію» було оголошено, що в цьому місті в приблизно 15 тис. квартир нікого не зареєстровано. Отже, на їхніх власників не нараховуються платежі за комунальні послуги, які оплачуються з розрахунку того, скільки людей зареєстровано у квартирі. Сюди входять найзатратніші статті власників квартир — плата за холодну і гарячу воду, а також за газ. Сказати, що таке явище може набути масового характеру і поширитися на інші міста України, експерти не наважуються. Однак припускають, що цілком можливо, цією «хворобою» буде вражено окремі регіони. «Хоч прописку давно скасували, реєстрація, що прийшла їй на заміну, а точніше, її відсутність, створює певні незручності», — вважає експерт Київського центру політичних досліджень і конфліктології Василь Стоякін. «Без реєстрації в Україні не можна взяти кредит, отримати закордонний паспорт, а значить, і поїхати за кордон, — говорить приватний адвокат Адвокатської контори Юрій Нефедов. — Не можна зареєструвати автомобіль на своє ім’я, складно користуватися послугами державних поліклінік і т.д. Але якщо людина тривалий час живе в одному населеному пункті і всі її добре знають, то жодних особливих проблем не виникає». Отже, все це й багато чого іншого не перешкода для найбільш платоспроможних громадян — працюючих із середнім рівнем доходу. Загалом саме вони найімовірніші кандидати на виписку. Без сумніву, їм буде вигідно жити навіть без реєстрації, оскільки, щоб тебе прийняли в поліклініці, можна написати заяву на ім’я головлікаря та цілком офіційно заплатити благодійний внесок, або ж взагалі піти в приватну клініку. А авто можна зареєструвати на будь-якого родича. Щодо поїздок за кордон, то закордонний паспорт, який дійсний 10 років, можна оформити ще до скасування реєстрації. При цьому у квартирі, де будуть фактично жити ці люди, буде прописана старенька бабуся з пенсією 300 грн. І на додаток вона буде користуватися субсидією на оплату цих самих послуг ЖКГ. Виходить подвійна економія. До того ж перешкод для такої мінімізації витрат на утримання квартири практично не існує. За проживання без реєстрації в Україні стягується штраф у сумі 18 грн. До того ж зробити це буде не та вже й просто. «Щоб стягнути з людини штраф за відсутність реєстрації, МВС повинно провести величезну роботу, — говорить Юрій Нефедов. — Треба знайти цю людину, скласти протокол, забезпечити, щоб вона підписала його, винести постанову і т.д. і т.п. Масово виявляти такі випадки можна тільки якщо в міліції на місцях будуть спеціальні групи, які будуть займатися винятково пошуком громадян без реєстрації. Але на це будуть витрачені величезні зусилля». В результаті реєстрація відіграє значну роль лише для незаможних, пенсіонерів, які регулярно одержують всіляку державну допомогу, користуються безплатною медициною і т.д. До того ж, як уже говорилося, ці категорії населення нерідко користуються й пільгами на оплату послуг ЖКГ, що аж ніяк не сприяє збільшенню прибутку підприємств цієї сфери. У зв’язку з цим фахівці вважають, що стихійна виписка громадян із квартир загрожує лише деяким регіонам. «На мій погляд, теоретично така тенденція може розвинутися в західних регіонах, де багато людей надовго їдуть за кордон на заробітки, — говорить експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. — А також у східних регіонах, у невеликих містечках з низьким рівнем доходів населення. Там, де містоутворюючі підприємства закриті, й людям складно знайти роботу». Що стосується того, як різке скорочення зареєстрованих споживачів позначиться на ЖКГ, то більшість фахівців сходяться на тому, що, у першу чергу, варто чекати чергового підвищення тарифів. «У підприємств ЖКГ є мінімальні витрати, необхідні для постачання в будинки, води та газу, — розповідає Олександр Жолудь. — Причому вони завжди залишаються незмінними за будь-якої кількості споживачів. Тому коли їхнє число зменшиться, доходи підприємств ЖКГ звичайно впадуть пропорційно до цього показника. А от витрати будуть скорочуватися значно повільніше». У зв’язку із цим, як вважає експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ганна Чухай, жеки будуть змушені перекладати свої витрати на зареєстрованих платників. «У такому випадку цілком можливий перегляд норм споживання води й газу. Адже рівень споживання буде набагато більшим, ніж закладений при розрахунку тарифів», — розповідає Чухай. Заходом, який міг би запобігти появі цієї проблеми, могла б стати елементарне встановлення лічильників на воду, газ і опалення. Але, здається, влада не дуже бажає рухатись у цьому напрямку. У тому ж Луцьку комунальники запропонували інше рішення — вимагати від власників квартир інформацію про фактичну кількість мешканців, що постійно проживають у ній. І розраховувати оплату, виходячи із цього. Очевидно, що цей захід навряд чи буде ефективним, оскільки тоді комунальним службам доведеться зайнятися цілодобовим стеженням буквально за всіма громадянами.
