100 днів Коваля: інтерв’ю з головою Рівненської ОДА

1644 0

Ми у соцмережах:

У кабінеті голови ОДА під час інтерв’ю

100 днів Віталій Коваль працює на посаді голови Рівненської облдержадміністрації. Існує в Україні неписане правило звітувати за цей короткий термін перебування на посаді, підбивати перші підсумки. Чого вдалося досягнути 38-річному учорашньому підприємцю Віталію Ковалю за цей період із тих «тисяч маленьких перемог», про які говорив як про реальний план зміни Рівненщини? Про це п.Коваль і розповів читачам «РВ».

— Одразу після вашого представлення в Острозькій академії ви отримали перші завдання від президента: ліквідувати в області нелегальні АЗС та покращити мобільний зв’язок. Чи є результати?

— На сьогодні 142 нелегальних автозаправних станції закрилися завдяки роботі створеного нами Центру по боротьбі із «тіньовими» АЗС. А ми вже маємо збільшення надходжень до бюджетів близько 5 млн гривень на місяць. Адже мережеві АЗС, у яких ціни нижчі, отримали збільшення надходжень від реалізації пального. Місцеві оператори повідомляють про зростання виручки на 40% переважно дизельного пального, адже більшість тих «наливайок» торгували саме дизелем. На ОККО та WOG, тобто в дорожчому сегменті, відзначають зростання на 14%. Якщо врахувати, що акциз становить близько 4 гривень на одному літрі пального, то множимо на величину зростання реалізації і маємо збільшення надходжень в бюджет.

— Але є АЗС, які після закриття відкриваються знову й знову?

— Так, ми їх жартома називаємо «ті, що не вмирають». Деякі власники справді платять штрафи, навіть по кілька разів, і знову починають те ж саме. Тож у законний спосіб такі «наливайки» демонтуємо. Хоч тішить і де, що десятки подібних заправок нині на етапі оформлення документів, ліцензій. Тобто стали на шлях легалізації.

Стосовно інтернету я провів переговори уже на третій день від початку виконання своїх обов’язків з керівниками компаній Vodafone, «Київстар» та «Інтертелеком», з головою «Київстару» особисто зустрічався у Києві. Ця компанія першою відгукнулася, поставила базову станцію. Дорогою до Острога а перевіряв: зв’язок справді покращився. Насправді «Київстар» не мав наміру ставити станцію у тому місці до кінця цього року, посприяло саме наше переконливе прохання.

Загалом із вересня мобільний зв’язок та інтернет покращено в 74 населених пунктах області. Для компаній це додаткові витрати, але й інвестиція в майбутнє, і саме в цьому ми й мали переконати. Для того, аби рух був поступальний, ведемо переговори з громадами, бо деякі кажуть, що їм вежа не потрібна, але дайте хороший зв’язок. Ми маємо пояснити людям, що друге без першого неможливе.

— Хороший зв’язок і якісний інтернет важливі не лише там, де проїжджав президент, а й у кожній сільській амбулаторії та школі.

— У цьому напрямку маємо певні успіхи, але маємо й системні проблеми з тим, що є нерозуміння людьми важливості питання. Якщо і ті, хто прокладає мережі, і ті, кому їх прокладають, розуміють, наскільки це важливо для медицини і для школярів, є поступальний рух. Якщо громади вважають, що такі додаткові витрати їм не потрібні, то справа просувається мляво. Але субвенція перехідна, тож нехай із запізненням, але завдання виконаємо.

Володимир Зеленський доручив вам також реанімувати аеропорт у Рівному. Про це говорили чи не усі ваші попередники на посаді, але жодному це не вдалося. Чи маєте план реального відновлення роботи аеропорту?

— Летовище має бути, оскільки наявність діючого міжнародного аеропорту завжди піднімає, так би мовити, вартість території, тобто всі об’єкти, промислові потужності, транспортна, туристична інфраструктура підвищуються в ціні. Аналітики називають різні цифри цього підвищення, щонайменше це 30%.

На Маріупольському форумі, коли представляли регіон, перше запитання інвесторів було, чи є у нас діючий аеропорт. Вважається, що інвестицію у розвиток території не варто робити, якщо немає діючого аеропорту в радіусі 100 км. До речі, представники рівненського ІТ-кластеру під час нашої зустрічі в першу чергу просили про аеропорт. Адже це дає доступ до замовлень, міграційного трудового ресурсу. Тобто наші ІТ-спеціалісти, які працюють в інших країнах, зможуть прилітати у Рівне, деякий час працювати тут, зможуть подорожувати.

Модель поліпшень для аеропорту така — від важливого до бажаного. Важливе — це насамперед безпека: світлосигнальна апаратура, забезпечення системи супроводження автоматичного зльоту-посадки і безпечна смуга, яка має бути розширена, а взимку оброблена відповідними засобами від обмерзання. Мінімум, який має бути — це система, яка запускає двигун літака, асенізаційна та водозаправна машини, світлосигналізація, щоб посадити літак за несприятливих погодних умов. Маючи на початок усе це, аеропорт стає цікавим авіаперевізникам. Наша делегація була в Люблінському аеропорту, мій заступник був у Вроцлавському. Ми спілкувалися з представниками авіакомпаній «Мотор Січ», «Аеросвіт», Wizzair, Sky Up, Ryanair. Від них ми отримали чіткі вимоги, що потрібно, аби ці компанії були у нашому аеропорту. З переліку бачимо, що можемо зробити, на що будемо просити допомоги у держави.

Повірте, що жоден тиждень не минає, щоб не працювала робоча група по аеропорту, щоб не приїжджали до нас спеціалісти Украероруху, контакти відбуваються постійно. Спільними зусиллями піднімемо.

Зараз ми маємо при обмежених фінансах забезпечити роботу, навесні повернути чартерні програми до Єгипту і Туреччини й запустити хоча б один регулярний рейс або у Вроцлав, або у Варшаву. Я й сам був здивований тим, що, виявляється, можливо запустити рейс Рівне-Одеса. Білоруси мають такий запит, адже 40% наших авіапасажирів є білорусами, вони при опитуванні висловили бажання літати в Одесу.

Так, «пацієнт» скоріше мертвий, ніж живий, але його треба підтримувати. І перше — це впевненість у тому, що це нам треба, а друге — щоденна робота. Наприклад, з литовською компанією була розмова про можливість оренди техніки для аеропорту, яку ми поки що не можемо придбати. Уже є попередня домовленість.

Корпорація Kronospan обіцяє вкласти велику суму у будівництво заводу деревостружкових плит. Це ви їх переконали чи вони самі прийшли, бо мали інтерес?

— Ми маємо сприяти — це позиція влади. Ми не маємо ні за кого робити бізнес, вони самі знаходять конкурентні переваги в регіоні. А коли вони їх бачать і що влада налаштована конструктивно і позитивно, тоді приймають рішення швидше. З Kronospan було кілька зустрічей, підписали меморандум з кількох питань, і він може допомогти цьому капіталовкладенню. З нашого боку насамперед це енергопостачання і бюрократичні процедури, щоб ми їх не затримували, зробили все швидко і вчасно.

І нині це вже не декларація, на ділянку під будівництво завозять щебінь. До речі, у межах норми — 22 тонни і не більше. Представники компанії запевнили, що фури понад 22 тонни приймати не будуть, тож дороги не розбиватимуть. І це — соціально відповідальний бізнес.

Чи не перешкоджатиме позиція стосовно будівництва мешканців довколишніх сіл?

— Ера популізму минула. Наше завдання — робочі місця і не порушити сталу економіку. Тобто це означає, що ми маємо користуватися благами не за рахунок майбутніх поколінь. Щоб наші діти не отримали землю в гіршому стані, ніж мали ми, а їхні діти — від наших дітей. Це і є сталий розвиток, і це важливо розуміти. Kronospan точно не буде економити на фільтрах і системах безпеки, ми контролюватимемо це.

Ви неодноразово говорили про те, що Рівненщина має стати технократичним хабом Західної України. Що таке цей «хаб» і що він нам дасть?

— Технократичний хаб — це збірне поняття, основний вузол і точка росту, те, в чому сходяться напрямки. Ми маємо хороше розташування і передумови, щоб розвивати логістику: це й авіа, і залізничний транспорт; маючи великий пасажиро- і вантажопотік, зможемо розвивати логістичну галузь. Матимемо меблевий кластер: Kronospan випускатиме плиту, ОДЕК випускає фанеру, «Морган-феніче» — дивани. Якщо зав’яжемо в одну систему, отримаємо потужний меблевий кластер з доданою вартістю. Ми не просто різатимемо ліс і продаватимемо кругляк. Ми вироблятимемо меблі. І це вже експортна позиція. Рівненщина у моїй стратегії — це технократичний хаб Західної України. Так і станеться, бо ми цим займаємося.

Одна з тисячі маленьких перемог — те, що ми тепер маємо центр обслуговування доріг при облавтодорі, який вже отримав 10 нових автомобілів. Центр обслуговуватиме національні дороги Рівненщини і сусідніх областей.

Ви також згадували про будівництво Північно-західного регіонального центру онкології на базі протипухлинного центру. Ідеться про недобудований корпус онкодиспансеру?

— Регіональний центр — це новий рівень. Він справді розміститься у добудові до онкодиспансеру, але це буде якісно новий центр, який обслуговуватиме пацієнтів з восьми областей. Будуть задіяні різні моделі, і державне фінансування, і приватне. Ми шукаємо зараз приватних інвесторів, аби відкрити надпотужний інноваційний центр боротьби з раком. Маємо вже основу, кадри в принципі підготовлені. Медичний комітет, виїзне засідання якого відбулося у Рівному, високо оцінив і підготовку кадрів, і локацію, і готовність регіону. І за їхнього сприяння сьогодні відбувається пошук інвестора.

Що дасть нам нещодавно проведений у Рівному Західноукраїнський форум на тему розвитку місцевих доріг?

— Форум — це не лише виступи з трибуни, це й кулуарне спілкування. Коли перший заступник Рахункової палати чує підрядника, голова «Укравтодору» чує інших замовників, тоді ми можемо виробити багато ідей та механізмів їхньої реалізації. Маю інформацію від голови Всеукраїнської дорожньої асоціації, що підсумки форуму підбито, їх передадуть у Мінтранс і «Укравтодор». Використання комплексу для зважування вантажівок під час руху, який ми отримали одразу після форуму, уже стало поштовхом до зміни деяких підзаконних актів у системі трансбезпеки.

На форумі йшлося про стратегію розвитку місцевих доріг. Її має розробити держава чи кожна облдержадміністрація, яка тепер опікується місцевими дорогами, самостійно має про це подбати?

— На таких форумах говорять про системні питання, відносно яких ми маємо будувати стратегію. Наше завдання — з’єднати дорогами обласний центр з районними, а звідти — з ОТГ, амбулаторіями, школами та визначними туристичними місцями. А далі вже громади краще знають, що у них в пріоритеті. Вони називають пріоритети нам, ми враховуємо і разом розробляємо стратегію. На щастя, серед депутатів ОТГ завжди знаходяться люди зі світлою думкою, навіть якщо голова в чомусь не дуже розуміється, і ця думка враховується.

Ми регулярно збираємо голів громад, показуємо їм досягнення сусідніх областей та доводимо пропозиції центральної влади. Я вже бачу якісні зміни в тому, що очільники громад дослухаються і розуміють, що потрібно робити капітальні вкладення, які дають ефект. Наприклад, що заміна старої кривої бруківки на асфальт дасть зменшення витрат пального.

Що уже вдалося з «тисячі маленьких перемог»?

— Я дуже ціную ті перемоги, які досягнуті зусиллями волі і коли усунуто одну з бюрократичних перепон. Наприклад, ми домоглися зупинки швидкісного потяга Інтерсіті в Дубно. Був там, люди щасливі. Інша: молочні домашні ферми, які непогано розвиваються в області, але вони не могли зареєструватися як суб’єкти господарювання. Через це не могли отримати ні дотацій на підтримку вирощування худоби, ні інших ресурсів. Поспілкувавшись в Мін’юсті, ми виправили цю помилку, і тепер маємо зареєстровані сімейні ферми. Чекаємо також лист про передачу Тараканівського форту в обласну комунальну власність.

Днями підсумували кількість таких «маленьких» перемог за 100 днів роботи, нарахували 140 (сміється. — Авт.). З них — це 100 введених в експлуатацію об’єктів, частина з яких — довгобуди, які просто «зависли» і невідомо, коли ті роботи завершилися б. А ми це зробили завдяки проведеному аудиту та правильному менеджменту. Ну а тих «перемог», які нині, як то кажуть, в процесі — в рази більше!

Один з ваших попередників на посаді голови ОДА казав, що насправді він може вплинути не більш ніж на третину завдань, які перед ним постають. Інше — не його повноваження.

— 99,9% людей і справді не розуміють, чим займається облдержадміністрація і голова зокрема. Для більшості у всьому винен президент, другий винний — голова ОДА, а потім йдуть голови районних адміністрацій та міські голови. Насправді від голови ОДА залежить значно менше, ніж люди думають. Але якщо виявляти фантазію, креатив, багато в чому можна допомогти. Років десять тому повноважень в ОДА було сконцентровано однозначно більше, зараз зменшилися навантаження і відповідальність. Але багато залежить від того, хто курує, координує діяльність гілок влади і правоохоронних органів. Я не хочу визначати відсотки, але багато залежить і від ставлення до роботи.

У роботі ОДА і облради зараз відзначають рівні, плавні стосунки, які, кажуть, склалися завдяки вашому давньому знайомству з головою облради Олександром Данильчуком. Наскільки тісне ваше знайомство і чи не заважає воно тоді, коли треба відмовити у проханні?

— З Олександром Данильчуком я знайомий усе своє життя. Він був одним з перших майстрів спорту в мого батька, який працював тренером. Я теж борець, а у борців тісна дружба. Він завжди допомагав нашому клубу, може, завдяки цьому клуб і вижив.

Я з великою повагою ставлюся до Олександра Данильчука і не приховую цього. Але наше знайомство і вплив один на одного надто переоцінені багатьма моїми прихильниками і опонентами. У нас нормальні робочі стосунки, ніяких перетягувань канатів нема. Ми розуміємо, що є виконавча і законодавча влада в регіоні. Зараз врівноважені відносини між ОДА і облрадою, і мої колеги схвально про це відгукуються, адже це запорука стабільної роботи. Ми поважаємо одне одного і завдяки цьому не можемо нав’язувати будь-що одне одному, пропонувати чи просити про щось компрометуюче. Коли приходить бажання мірятися владою, втрачається сенс співпраці.

Записала Світлана ФЕДАС.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також